Чтение RSS
Рефераты:
 
Рефераты бесплатно
 

 

 

 

 

 

     
 
Модальные фразы как средство выражения модальности

Р Е Ф Е Р А Т

Модальні фрази як граматичний спосіб вираження модальності.

Скоцеляс Руслан

Вступ.

Модальність - явище багатоаспектне, і тому в лінгвістичній літературі висловлюються різноманітні думки з приводу сутності даного феномена. Як відомо, вже став традиційним поділ модальності на два типи: об’єктивну і суб'єктивну. Перша розуміється як відношення висловлення до позамовної дійсності, оформлене граматично, друга - як вираження відношення того, що говорить (пише) до того, що він повідомляє. Дослідники відзначають, що об'єктивна модальність обов'язкова для будь-якого висловлення, суб'єктивна ж факультативна.

Це цілком справедливе твердження. Більш того, два типи модальності, що описуються, настільки, відрізняються, що нам рекомендується раціонально розвести ці два терміни. Для кола явищ, підведених під поняття "об'єктивна модальність", можна використовувати термін "модальність", а для того, що іменується суб'єктивною модальністю, ввести термін "емотивність". Тоді можна буде розглядати дві універсальних якості висловів: модальність і емотивність. Вони будуть протиставленні одна одній за ознакою облігаторність - факультативність. Прийнявши такий поділ, ми зможемо так визначити модальність: модальність - це облігаторна якість висловлення, що полягає в граматично вираженому відношенні цього висловлення до позамовної дійсності.

Наше зауваження про модальність і емотивності носить, звісно ж, термінологічний характер, але слід зауважити, що номінація того або іншого явища дійсності дуже важлива, оскільки вона залежить від чіткості усвідомлення тих ознак, що характерні для даного поняття.

Мета даної роботи розглянути вираження об’єктивної модальності.
Про те, що об'єктивна модальність має своє граматичне вираження, лінгвісти говорили давно. Автори дуже солідних досліджень міркують про морфологічно- синтаксичний характер вираження модальності. Вони, безумовно, праві, але ми думаємо, що, досліджуючи таке складне і багатогранне явище, як модальність, ми повинні окремо роздивитися синтаксичну і морфологічну сторону даного лінгвістичного феномена. Такий підхід узгодиться з запропонованим у психологічних дослідженнях описанням мовоутворення.

Базуючись на теорії мовоутворення, ми можемо охарактеризувати особливості граматичного вираження модальності.

Як відомо, будь-яка пропозиція (висловлення) має свій денотат. Ним є позамовна ситуація. Модальність "накладається" на денотативний зміст висловлення, роблячи його комунікативно орієнтованим, цінним для спілкування. Описані процеси проходять на рівні формування думки.

Переходячи до аналізу фактів мови, зазначимо, що наш опис ми почнемо з синтаксичного рівня. Він відповідає рівню пропозицій і висловів. У структурі пропозиції (висловлення) існує компонент, що відповідає за вираження модальності. Ми його будемо називати модальним компонентом пропозиції (висловлення). Його задача - втілення модальності на синтаксичному рівні.

Якість модального компонента пропозиції (висловлення) характеризується нами як засіб вираження модальності. Вивчення засобів вираження модальності є вивчення її синтаксичного аспекту. Нам відомо, що синтаксичні компоненти мають своє морфологічне "наповнення". Іншими словами, та або інша синтаксична позиція заповнюється тими або іншими частинами мови у визначених формах. Модальні компоненти пропозиції (висловлення) у цьому змісті не є винятками.

Отже, ми спускаємося нижче на один рівень мовоутворення: на рівень морфем і слів. Йому будуть відповідати форми вираження модальності. Формами вираження модальності ми називаємо частини мови в конкретних морфологічних формах, що використовуються для вираження модальності.

Дослідження форм вираження модальності являє собою дослідження морфологічного аспекту цього лінгвістичного явища. Як нам здається, при формуванні висловлення повинна бути та ланка, що з'єднує засіб (синтаксичну позицію) і форму (морфологічне вираження) вираження модальності. Цією ланкою є засоби вираження відношення висловлення і позамовної дійсності
(модальності).

Отже, засоби містять в собі зв'язок засобів і форм вираження модальності. Але в деяких засобах є ще й інша функція: вони допомагають тій або іншій граматичній формі пристосуватися до вираження модальності. Перші з описаних засобів ми будемо називати універсальними (до них відноситься інтонація), другі - неуніверсальними. Засоби і форми вираження модальності об'єднуються у своєрідний блок. Засоби вираження модальності як би з'єднують форми вираження модальності з засобами її вираження. У цьому і полягає їхня роль при формуванні висловлювань. Підкреслимо, що неуніверсальні засоби вираження модальності відносяться до граматики, а універсальні - до фонетики. Це показано на схемі у вигляді різних рівнів їхнього розташування.( додаток).

Граматичні засоби виконують двояку функцію. З одного боку, вони допомагають формам, позбавленим відмін або тим формам, що використані не у своєму прямому значенні, стати формами вираження модальності, з іншого боку, вони сприяють тим самим з'єднанню форм і засобів вираження модальності.

Зазначимо, що інтонація як засіб вираження модальності з чисто фонетичного феномена перетворюється у феномен фонетико-граматичний, тому що він виконує і граматичну функцію.

Отже, ми бачимо, що адекватний опис модальності можна зробити тільки з опорою на тріаду "спосіб - форма - засіб". При такому підході аналізується кожен бік граматичного вираження модальності. Описаний підхід до дослідження модальності потребує дуже чіткого визначення способів, форм і засобів вираження модальності, а не безладного вжитку цих слів при описанні модальності. Звичайно, мова це синтезує, але задача дослідника – застосування аналізу для з’ясування сутності мови, її змісту.

Коротко охарактеризуємо форми вираження модальності.

У якості вираження модальності ми розглядаємо ті частини мови, що спроможні бути виразниками різноманітних модальних значень.

Перерахуємо їх.

1. Модальні дієслова

May, might, should, ought to, had better, be supposed to, be to, must, have to, have got to, will, be going to, could, be able to, would, used to, shall. Наприклад:

Will you please pass the salt? He is going to be here at 6: 00. You can use my car tomorrow. You could talk to your teacher. I will be able to help you. I would rather go to the park than stay home. I used to visit my grandparents every weekend. Shall I open the window? You may leave the room
. He might have been at the library. She should do well on the test. I ought to have studied tonight. You had better be on time or we will leave without you. Party was supposed to begin at 10. You were to be here at 9:
00. Marta isn’t in class. She must be sick. I don’t have to go to class today. I have got to go to class today.

2. Перефразовані модальні двійники, такі як: be able to, be going to, be about to, have to, have got to, be supposed to, be to, ought to, be allowed to, used to.

3. Ехо конструкція в складних модальних фразах. Ехо конструкція присудка складається з be+доповнення, і повинна містити в собі форму be. Наприклад: Is your father at home? No but he will be this afternoon.

4. Питальні і заперечні конструкції зі складними модальними фразами.

Наприклад:

Could this have been done yesterday? Will they have arrived tomorrow?

Заперечна частка not додається до першого слова фрази.

This couldn’t have been done yesterday. You won’t be believed if you tell that story. Couldn’t this have been done yesterday?

5. Більш складні модальні фрази. Наприклад:

He could have been working all morning. You ought to have been studying this morning. This could have been done yesterday. This work ought to have been finished already.

6. Модальна пасивна фраза. Наприклад: This can be done today. This picture may be painted tomorrow.

7. Модальна прогресивна фраза. Наприклад: He may be working. They may be singing.

8. Модальна досконала фраза .наприклад: What can he do with this money. I would have helped you if I could .

9. Лексичний спосіб вираження модальності. Наприклад: Perhaps he had somebody like her mind when he painted that girl ... (J. London)

Damnable how hard it was to recall anything. That is except his money, of course. What would Mabel look like? She would be illiterate, of course.

10. Граматичний засіб вираження модальності. Наприклад:

I think we should come here again tomorrow. Here will I stand till

Caesar pass along. (Shakespeare)

It is desirable that a further copy be retained by the author.

Як ми вже відзначали раніше, усі засоби вираження модальних значень
(модальності) можна розділити на два види: універсальні і неуніверсальні.
Перші характерні для всіх без винятку висловлювань – це інтонація. Другі присутні лише в деяких висловлюваннях. Призначення засобів вираження модальності - зв’язувати форми і значення її вираження. Неуніверсальні засоби вираження модальності використовуються з метою створення для тієї або іншої форми умов, щоб вона стала формою вираження модальності.

До цих засобів відносяться: наявність двоскладної конструкції з прямим порядком слів, наявність односкладної конструкції, наявність структури складної пропозиції. Якщо дієслівний нахил використовується для вираження невластивого йому модального значення, то в якості засобу вираження цього значення вживаються частки.

В більшості робіт, так чи інакше пов’язаних з категорією модальності, мають місце відомі положення В.В.Виноградова про сутність цієї категорії, котрі стали майже класичними в мовознавстві. В.В.Виноградов перш за все відносить модальність до істотної конструктивної ознаки будь якого речення і характеризує її як оцінку відношення змісту вимови до дійсності.

Як відомо, В.В.Виноградов писав про російську мову, але його визначення модальності широко використовується в англістиці, очевидно в зв’язку з тим, що як відмічає І.Р.Гальперин “сучасні англійські граматики не дають визначення цієї категорії і коли торкаються її , то обмежуються лише визнанням форм, в котрих має місце модальність.

Питання про категорії меж модальності залишається і до теперішнього часу суперечливим. Так, Ф.Брюно сказав що в реченнях, в яких висловлюється загальновідомий факт, “об’єктивна ідея”, типу “Париж стоїть на Сіні”, модальність не має місця. Таке твердження все ж таки не узгоджується з наведеним ним же визначенням модальності: “Названа дія розглядається як реальне чи можливе. Вона або бажана або небажана, її або рекомендують, або не рекомендують здійснити. Ось в чому заключається модальність.” Але фраза
“Париж стоїть на Сіні” стверджує цей факт, як реальний, і тому назвати її амодальною немає для цього підстав. А значить в ній модальність має місце як і в будь-якому іншому реченні.

Ми бачимо, що положення про наявність модальності в кожному вислові, оформленому реченням слід взяти за основу, однак визначення модальності
В.В.Виноградова, є загальним і як нам здається перекликається з визначенням логічної модальності Аристотеля: “Всяке судження є судженням про те, що має місце в дійсності, чи про те, що можливо буде мати місце в дійсності”.

Отже, ми пересвідчилися в тому, що тема модальність та засоби її вираження є дуже актуальною в сучасній лінгвістиці і вчені працюють над нею вже не одне століття.

Потрібно відзначити й те, як в стародавні часи, так і зараз, між вченими лінгвістами виникає чимало розбіжностей, щодо модальності та засобів її вираження. Наприклад: якщо цю тему ми розглянемо в межах трьох граматик, а саме: британської, американської та російської англістичної, то відразу ж виявимо чимало розбіжностей та непорозумінь. Звичайно російсько- англістична граматика була спорідненою з класичною британською граматикою англійської мови і пропагувала тим, хто навчається всі свої усталені канони. А зараз настав час значних змін у сфері граматики англійської мови, тому що все більші і більш стає відчутною тенденція спрощення і усучаснення американської граматики англійської мови і тут звичайно не можна не помітити, що ці зміни не минають, нажаль, британську граматику, торкнулись вони вже й модальних дієслів як засобів вираження модальності в англійській мові. Наприклад, модальне дієслово will не завжди вживається з присудками, з якими воно має вживатися згідно класичної схеми та інші зміни, котрі ми розглянемо в дослідницькій частині роботи. Враховуючи те, що дана тема є дуже цікавою, не є достатньо дослідженою, а засоби вираження модальності є дуже поширеним, важливим та вагомим аспектом у вивченні англійської мови, як і у її практичному вживанні, саме тому ми вирішили більш ретельно опрацювати дану тему.

Що стосується актуальності даного дослідження, то вона пов’язана з поширеним вживанням модальних дієслів як засобів вираження модальності в сучасній англійській мові, зі змінами, які мають місце в американській граматиці англійської мови, які в кінцевому результаті можуть стати причиною до спонукання небажаних змін в класичній британській граматиці, важливістю знань модальних дієслів як засобів вираження модальності, їх значень та порядок застосування та з необхідністю наукового підходу до вивчення модальних дієслів.

Метою даного дослідження є систематизація, вивчення та відпрацювання накопиченого матеріалу стосовно модальних дієслів як засобів вираження модальності в сучасній англійській мові, що в свою чергу необхідно для полегшення і покращення результатів навчального процесу, при вивчені теми
“Модальні дієслова”.

Потрібно відмітити, що в даній роботі об’єктом дослідження є модальні дієслова, як засоби вираження модальності в сучасній англійській мові. Для дослідження даної роботи застосовуються такі методи: описовий компаративний, а також метод систематизації та аналізу матеріалу.

1. Складні модальні фрази.

Після модальних дієслів завжди випливає основна форма дієслова. Якщо після них вживається have або be, то після цих допоміжних дієслів повинні вживатися інші дієслівні форми, результатом чого є складні дієслівні фрази, що складаються з трьох або більше слів .Модальна досконала фраза складається з модального дієслова + have + дієприкметник. Модальна перфектна фраза зберігає значення будь-якого модального дієслова, в додаток до всьому передає значення минулого часу , властивим структурам перфекта
.Можливість : What can he do with his money? Можливість в минулому часі:
What can he have done with his money? Перевага: I would rather stay at home. Перевага в минулому часі: I would rather have stayed at home. Умова:
I would help you if I could. Умова в минулому часі: I would have helped you if I could. Зобов'язання: They ought to repair the roof. Зобов'язання в минулому часі: They ought to have repaired the roof.

Модальна прогресивна фраза. Коли після модального дієслова випливає ве
+ ing - форма, значення прогресивної фрази добавляється до модального значення.

Проста конструкція : He is working

Модальна конструкція : He may be working.

He should be working.

He will be working.

2. Модальна пасивна фраза.

Якщо після модального дієслова вживається be або get + дієприкметник минулого часу, кінцева фраза сполучить значення модального дієслова з пасивною заставою.

|This can be done.|This could be done. |
| |This ought to be done. |
|This will be |This might be done. |
|done. | |
|This may be done.| |
| | |

Коли після модального дієслова випливає have і після have випливає been, наступне слово може вживатися, як у -ing-формі, так і бути дієприкметником минулого часу , в залежності від того, чи вжита ця конструкція в пасивній заставі чи ні. He could have been working all morning. It could have been done yesterday.You ought to have been studying this morning. This work ought to have been finished already.

Питальні і заперечні конструкції зі складними модальними фразами.

Could this have been done yesterday? Will they have arrived tomorrow?
Негативна частка n't добавляється до першого слова фрази.

This couldn’t have been done yesterday. You won't be believed if you tell that story. Couldn’t this have been done yesterday?

Ехо конструкцією в складних модальних фразах може бути тільки перше слово, або вона може складатися з двох або навіть трьох допоміжних дієслів, упускаючи при цьому тільки "справжнє" дієслово в кінці.

Tom will have left New York next Monday. Henry will, too. or:

Henry will have, too. This could have been finished yesterday. Yes, it could, or: Yes, it could have. or:Yes, it could have been.

Ехо конструкція присудка складається з be + доповнення, і повинна містити в собі форму be.

Was Mary ill yesterday? She must have been, otherwise she would have come to school.
( Ехо конструкція must have буде неправильна в попередній пропозиції. )

Is your father at home? No, but he will be this afternoon. (Not will alone.)

У розділювальних питаннях тільки перше допоміжне дієслово використовується , незважаючи на довжину дієслівної фрази в пропозиції.

This could have been done yesterday, couldn’t it? You shouldn't have been wasting your time, should you?

3. Інші форми схожі на модальні

В добавок до дійсних і перефразованих модальних дієслів в англійській мові існують і інші дієслова схожі на модальні форми, такі як had better, would rather, would prefer, що виражають надання переваги і would like
(бажання).
Узгодження з більш ніж одним модальним дієсловом або перефразованим модальним дієсловом

Форма ought to є проміжною, яку можна класифікувати модальною чи перефразованою. Частка to робить її схожою з перефразованим дієсловом, але вона не має допоміжного дієслова be або have, що є визначником часу і, ought історично є формою минулого часу в запереченні ought втрачає частку to і функціонує, як дійсне модальне дієслово для багатьох людей , що розмовляють на англійській мові.

Розглянемо такі приклади:

You oughtn't do that. We ought not stay any longer.

Хоча ми зазначили, що be to є еквівалентом should, як у фразі What am

I to do? Be to може також бути еквівалентом will (I am to leave tomorrow) і еквівалентом must наприклад (You are to report tomorrow).

|We can should study hard for the exam. |He will have to improve his |
| |English. |
|I am able to, must do the assignment. |He is going to, have to |
|I might be able to go to the game. |improve his English. |

Під час подальшого вивчення варто визначити, які існують можливі комбінації, ми бачимо з перших двох прикладів, що модальне дієслово + модальне дієслово і перефразоване модальне дієслово + модальне дієслово - не узгоджуються, тоді як деякі комбінації: модальне дієслово + перефразоване модальне дієслово можливі. Наше правило для допоміжних дієслів можна пояснювати на перших чотирьох прикладах; проте, п'ятий приклад вказує на те, що з'являються деякі комбінації двох перефразованих модальних дієслів. Все це припускає, що перефразовані модальні дієслова поводяться з погляду синтаксису, як основні дієслова, ніж модальні дієслова, що більше схожі на допоміжні дієслова.


 
     
Бесплатные рефераты
 
Банк рефератов
 
Бесплатные рефераты скачать
| Интенсификация изучения иностранного языка с использованием компьютерных технологий | Лыжный спорт | САИД Ахмад | экономическая дипломатия | Влияние экономической войны на глобальную экономику | экономическая война | экономическая война и дипломатия | Экономический шпионаж | АК Моор рефераты | АК Моор реферат | ноосфера ба забони точики | чесменское сражение | Закон всемирного тяготения | рефераты темы | иохан себастиян бах маълумот | Тарых | шерхо дар борат биология | скачать еротик китоб | Семетей | Караш | Influence of English in mass culture дипломная | Количественные отношения в английском языках | 6466 | чистонхои химия | Гунны | Чистон | Кус | кмс купить диплом о language:RU | купить диплом ргсу цена language:RU | куплю копии дипломов для сро language:RU
 
Рефераты Онлайн
 
Скачать реферат
 
 
 
 
  Все права защищены. Бесплатные рефераты и сочинения. Коллекция бесплатных рефератов! Коллекция рефератов!