смотреть на рефераты похожие на "Матеріально-технічне забезпечення підприємства"
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра економіки підприємства
з дисципліни «Матеріально-технічне забезпечення підприємства» студента 1-ї групи, 5-го курсу спеціальності “Економіка підприємства” заочної форми навчання
Брижицького Олександра Володимировича
Викладач: Стахів
Ольга Андріївна
РІВНЕ – 2004
З М І С Т
стор.
10. Економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства............................................................
.........3
25. Зацікавленість підприємства в економії матеріалів............................4
40. Форми матеріально-технічного забезпечення підприємства..............5
55. Технологія закупівлі матеріально-технічних ресурсів.........................6
70. Визначення оптимальної величини партії закупки матеріальних
ресурсів....................................................................
............8
83. Шляхи зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення
підприємств.................................................................
.......10
Номер залікової книжки – 984002.
10. Економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства.
Матеріально-технічне забезпечення як одна з галузей сфери товарного обігу, що виконує функції обігу засобів виробництва, виконує велику роль у підвищенні ефективності виробництва. Воно виступає в якості опосередкованого зв'язку між виробництвом та виробничим споживанням продукції виробничо-технічного призначення та його діяльність з розширенням масштабів виробництва непреривно зростає.
Забезпечуючи міжгалузеві зв'язки по поставках продукції, структури матеріально-технічного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості продукції за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів сировини, матеріалів та обладнання.
На основі вивчення потреби в продукції виробничо-технічного призначення та умов її раціонального використання структури матеріально- технічного забезпечення безпосередньо впливає на промисловість та будівництво з метою поліпшення використання матеріальних ресурсів, впровадження у виробництво прогресивних матеріалів та ефективних технологічних рішень. Вплив структур матеріально-технічного забезпечення на режим використання ресурсів в народному господарстві проявляється практично через усі сторони їх діяльності: розподіл продукції, координацію процесів виробництва та споживання, оптимальне розміщення замовлень у промисловості, організацію збуту продукції виробничо-технічного призначення та її рух від виробника до споживача.
Отже економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства заключається в тому, щоб забезпечити:
> безперебійне забезпечення підприємства необхідними засобами виробництва;
> оптимізацію господарських зв'язків між підприємством та постачальником;
> створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами;
> застосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну;
> раціональне і економічне використання засобів виробництва у виробництві;
> зменшення витрат щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.
25. Зацікавленість підприємства в економії матеріалів.
Раціональне використання (споживання) і економія сировини,
матеріалів, палива і енергії є одними із важливих умов функціонування
підприємства в умовах ринку, переводу економіки на інтенсивний шлях.
Раціональне використання матеріальних ресурсів – це доцільне обґрунтоване
їх використання, їх витрати на рівні мінімуму при виробництві одиниці
продукції.
В загальному вигляді економія матеріальних ресурсів – це підвищення їх рівня корисного використання, яке виражається у зниженні питомої витрати матеріалів на одиницю споживчого ефекту, котрий одержують у результаті раціонального споживання матеріальних ресурсів. Значення економії матеріальних ресурсів зростає в зв’язку із збільшенням обсягу виробництва продукції.
Зменшення матеріальних витрати безпосередньо впливає на зниження собівартості продукції, оскільки вони становлять біля 75-80 відсотків витрат підприємства, із них біля 60 відсотків припадає на матеріали і сировину.
Скорочення матеріальних витрат на виробництво одиниці продукції – це більш значний резерв економії порівняно із зниженням трудоємності і фондоємності виробництва: 1 відсоток економії матеріалів забезпечує скорочення витрат у 2-2,5 раза більше ніж 1 відсоток економії фонду зарплати та в 2-4 рази більше, ніж 1 відсоток скорочення капітальних вкладень.
Таким чином ресурсозбереження виступає як важливіший фактор підвищення ефективності виробництва. Основним завданням ресурсозбереження є:
V забезпечення економного і раціонального використання матеріальних ресурсів;
V ліквідація невиробничих витрат або перевитрати матеріальних ресурсів;
V оптимізація структури ресурсоспоживання на основі впровадження нових проектних, конструкторських і технологічних рішень, які дозволяють підвищити комплексність використання матеріальних ресурсів;
V розширення застосування вторинних ресурсів;
V розширення застосування вторинних ресурсів, організація повної переробки виробничих відходів і матеріалів, збір і утилізація побутових відходів;
V скорочення витрат матеріальних ресурсів на всіх стадіях виробництва і споживання при транспортуванні та зберіганні;
V прискорення оборотності обігових засобів, скорочення виробничих запасів, вивільнення частини ресурсів із обігу тощо.
40. Форми матеріально-технічного забезпечення підприємства.
Існують різні форми забезпечення споживачів матеріальними ресурсами: транзитна, складська, через гуртові бази, за прямими тривалими зв”язками.
Основними формами матеріально-технічного забезпечення підприємства є транзитна та складська.
Транзитна форма забезпечення вигідна у тих випадках, коли матеріал
надходить до споживача у кількостях не менше транзитної норми
відвантаження. Ця форма забезпечення матеріальними ресурсами дає найбільший
(економічний) ефект у відношенні рівномірності постачання, дотримання
асортименту, комплектності, якості продукції та інших параметрів при
встановленні прямих тривалих зв’язків між споживачами та постачальниками.
Такі зв”язки повинні бути встановлені для споживачів з тими
постачальниками, від яких вони отримують велику частку матеріальних
ресурсів.
Складська форма постачання матеріальними ресурсами передбачає відпуск цих ресурсів споживачам із складів підприємств-постачальників. Ця форма постачання забезпечує підвищення мобільності матеріальних ресурсів.
Організаційно-складська форма забезпечення може здійснюватися різними шляхами, з яких найбільше значення має гуртова торгівля.
Гуртова торгівля збуту забезпечує мобільність матеріальних ресурсів і можливості маневрування ресурсами при забезпеченні ними багатьох споживачів продукцією різноманітної номенклатури. Характерні риси гуртової торгівлі: а) забезпечення безпосередніх споживачів матеріально-технічними ресурсами здійснюється через гуртові бази (магазини); б) забезпечення споживачів необхідними їм видами продукції здійснюється на основі попередніх замовлень самих підприємств; в) споживачі можуть купляти на гуртових базах необхідні їм матеріальні ресурси без попередніх замовлень.
Однією з прогресивних форм матеріально-технічного забезпечення підприємства різними видами ресурсів є система постачання точно в термін – система поставки матеріальних ресурсів до місця виробничого споживання у певній кількості та у потрібний час.
Ця система постачання матеріальних ресурсів точно в термін у світовій практиці є однією із найсучасніших і найпопулярніших виробничих розробок.
55. Технологія закупівлі матеріально-технічних ресурсів.
В процесі матеріально-технічного забезпечення підприємства матеріальними ресурсами здійснюється комплекс заходів з управління матеріальними потоками в межах служби постачання.
Одним із варіантів організації матеріально-технічного забезпечення підприємства є зосередження усіх функцій постачання підприємства в одних руках, тобто у підрозділу з матеріально-технічного забезпечення підприємства.
При закупівлі матеріальних ресурсів першочергове значення має використання інструментів маркетингу у процесі оцінки кон"юктури ринку сировини, матеріалів, палива та енергії, визначення цінової політики.
При закупівлі матеріальних ресурсів можна використати один із двох альтернативних рішень:
* самостійне формування асортименту матеріальних ресурсів і закупівля цих ресурсів безпосередньо у виробництві;
* закупівля матеріальних ресурсів у посередника, який спеціалізується на окремих видах ресурсів та формуванні широкого асортименту і поставках його споживачам у скомплектованому вигляді.
Слід відмітити, що закупівля матеріальних ресурсів у посередника може бути більш вигідною ніж безпосередньо у виробників. Це зумовлено такими обставинами:
1. Закуповуючи матеріальні ресурси у посередника, підприємство, як правило, має можливість придбати широкий асортимент продукції відносно невеликими партіями. В результаті чого зменшується потреба у запасах, складах, зменшується обсяг договірної роботи з виробниками окремих видів ресурсів.
2. Ціна товару (ресурсу) у посередника може бути нижчою ніж у виробника.
3. Виробник матеріальних ресурсів може розміщуватися територіально на більш віддаленій відстані ніж посередник. Додаткові транспортні витрати у цьому випадку можуть перевищувати різницю у цінах виробника і посередника.
70. Визначення оптимальної величини партії закупки матеріальних ресурсів.
Після того як зроблений вибір системи поповнення запасів, необхідно кількісно визначити величину партії, яку потрібно замовити, а також інтервал часу, через який повторюється замовлення.
Оптимальний розмір партії товарів, які поставляються і, відповідно оптимальна частота завозу залежать від наступних факторів:
V обсяг попиту (обороту);
V витрати транспортно-заготівельні;
V витрати по зберіганню запасу.
В якості критерію оптимальності вибирають мінімум суми транспортно- заготівельних витрат і витрат по зберіганню.
І транспортно-заготівельні витрати, і витрати по зберіганню залежать від розміру замовлення, але характер залежності кожної із цих статей витрат від обсягу заказу різний.
Транспортно-заготівельні витрати при збільшенні розміру заказу, очевидно, зменшуються, так як закупка і перевезення товарів здійснюються більш великими партіями, і, зрозуміло рідше. Цю залежність можна відобразити наступним графіком, який має форму гіперболи (мал.1).
Витрати на транспортування
Розмір заказу
Мал.1. Залежність транспортно-заготівельних витрат від розміру заказу
Витрати по зберіганню зростають прямо пропорційно розміру заказу.
Дану залежність можна представити наступним графіком (мал.2).
Витрати по зберіганню
Розмір заказу
Мал.2. Залежність витрат по зберіганню запасів від розміру заказу
Склавши два графіки, отримаємо криву, яка відображає характер залежності суми транспортно-заготівельних витрат і витрат по зберіганню від розміру партії, яка замовляється (мал.3).
Втрати по зберіганню і транспортуванню
Розмір заказу
Мал.3. Залежність суми транспортно-заготівельних витрат і витрат по зберіганню від розміру замовлення. Оптимальний розмір замовлення Sопт.
Як бачимо, крива сумарних утримань має точку мінімуму, в якій сумарні витрати будуть мінімальні. Абсциса цієї точки Sопт. дає значення оптимального розміру замовлення.
Питання визначення оптимального розміру замовлення поряд з графічним методом може бути вирішена і аналітично. Для цього необхідно мінімізувати функцію, яка представляє суму транспортно-заготівельних витрат і витрат на зберігання від розміру замовлення, тобто визначити умови, при яких:
Сзаг. = Сзбер. + Странсп. min., де Сзаг. – загальні затрати на транспортування і зберігання запасу; Сзбер. – затрати по зберіганню запасу; Странсп. – транспортно- заготівельні витрати.
Сзбер. = М х , де
М – розмір тарифу за зберігання запасу; S/2 – середня величина запасу;
Странсп. = К х , де
К – транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з розміщенням і доставкою одного замовлення, Q/S – кількість завозів за період часу; Q – величина обороту; S – розмір одної партії, яка замовляється і доставляється.
Виконавши ряд перетворень, отримаємо оптимальний розмір партії, яка одночасно доставляється (Sопт.), і при якому величина сумарних затрат по зберіганню і завезенню буде мінімальною.
Sопт=
Ця формула відома як формула Уілсона.
83. Шляхи зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємств.
Зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства може відбуватися різними шляхами, зокрема, зниженням конструктивної матеріалоємності продукції, яке відбувається внаслідок: а) використання економічних видів матеріальних ресурсів; б) скорочення числа непотрібних функцій; в) зниження незмірних запасів міцності виробів.
Цільове вдосконалення технології виробництва об'єднує наступні види джерел прямої економії: освоєння ресурсозберігаючої безвідходної технології; створення комплексних виробництв; використання менш енергоємної технології; скорочення витрат і відходів у виробництві.
Проблеми підвищення якості продукції виробничо-технологічного призначення і особистого використання охоплює всі сторони господарської діяльності. Висока якість – це збереження праці і матеріальних ресурсів, ріст продуктивності виробництва, а також зниження витрат з матеріально- технічного забезпечення підприємств.
В процесі виробництва для зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення можна використовувати наступні шляхи:
- збільшення одиничної потужності машин і агрегатів. Цей показник характеризує одночасно підвищення їх якості;
- ліквідація виробничого браку. Підприємства несуть прямі витрати у випадку виготовлення бракованої продукції. Випуск неякісної чи бракованої продукції знижує рівень рентабельності, збільшує собівартість і продуктивність виробництва. Брак і неякісна продукція означають пряму розтрату виробничих ресурсів, збільшують витрати;
- використання замінників дефіцитних матеріальних ресурсів. Бурний розвиток хімічної промисловості в наш час створює можливості для широкого впровадження у виробництво нових економічних синтетичних матеріалів для заміни матеріалів, які використовувалися раніше;
- скорочення витрат і відходів у виробництві. В різних галузях виробництва створюється значна кількість відходів матеріальних ресурсів і супутніх продуктів. Скорочення відходів забезпечує випуск додаткової продукції без збільшення матеріальних ресурсів. В тих випадках, коли вичерпані можливості скорочення відходів, важливо забезпечити їх максимальну утилізацію, використовуючи для виготовлення побічної, непрофільної продукції чи реалізувати іншим підприємствам;
- скорочення витрат при збереженні. Одним із головних завдань організації збереження і просування продукції в сфері обороту – збереження якості продукції, недопущення її псування і втрати. В процесі зберігання матеріальні ресурси не повинні втрачати натурально-речові якості і форми.
Втрати від недостачі і псування матеріальних цінностей складають значну величину і виникають по причині недостатньої уваги до збереження матеріальних ресурсів.
Використана література.
1. Адамова Н.А., Йохна В.А., Малова Т.Л., Пенкин Т.Е. Организация и планирование производства швейной промышленности, - Киев: “Высшая школа”,
- 1994.
2. Ким С.А., Пушкин П.С., Овчинников С.И. Организация и планирование промышленного производства, - Минск: “Вышэйшая школа”, - 1980.
3. Кожекин Г. Я., Синица Л. М. Организация производства, - Минск: ИП
“Экоперспектива”, - 1998.
4. Организация и планирование машинно-строительного производства, - Под ред. М.И. Ипатова, В.И. Постникова, М.К. Захаровой, - Москва: “Высшая школа”, - 1988.
5. Организация, планирование и управление деятельностью промышленных предприятий, - Под ред. С.Е. Каменицера, Ф.Ф. Русинова, - Москва: “Высшая школа”, - 1984.
6. Организация, планирование и управление деятельностью промышленных предприятий, - Под ред. С.Е. Каменицера, - Москва: “Высшая школа”, -
1976.
7. Сергеев И.В. Экономика предприятия, - Москва: “Финансы и статистика”, -
1997.