смотреть на рефераты похожие на "Особистiсть-субєкт полiтики"

Тема:

ОСОБИСТІСТЬ - СУБ'ЄКТ ПОЛІТИКИ.

План:
1)ВСТУП
2)ЧИННИКИ ВПЛИВУ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСОБИСТІСТЬ.
3)МОТИВАЦІЯ УЧАСТІ В ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ.
4)ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ УЧАСТІ ОСОБИСТОСТІ В ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ.
5)ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ ОСОБИСТОСТІ.
6)ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ЧИННИКИ.
7)ПРАВА І СВОБОДИ ОСОБИСТОСТІ.

ВСТУП.

В нормальному, цивілізованому суспільстві політика здійснюється для
Людей і через людей. Яку значну роль не відігравали б соціальні
Групи, масові суспільні рухи, політичні партії, взагалі її головним суб'єктом виступає особистість, бо самі ці групи рухи, партії і інші суспільні і політичні організації
Складаються з реальних особистостей і тільки через взаємодію їх інтересів і волі визначається зміст і спрямування політичного про -
Цесу, всього політичного життя суспільства.

Активна участь особистості в політичному житті суспільства має багатопланове значення.

По-перше, через таку участь створюються умови для більш повно- го розкриття всіх можливостей людини, для її творчого самовираже - ння, що в свою чергу складає необхідну передумову найбільш ефективного вирішення суспільних задач. Так, якісне перетворення всіх сторін життя припускає всіляку интенсификацию людського чинника, активна і свідома участь в цьому процесі широ- ких народних мас. Але поза демократією, довірою і гласністю стають
Неможливі ані творчість, ані усвідомлена активність, ані зацікавлена участь.

По-друге, загальний розвиток людини як суб'єкту політики є важливою умовою тісного зв'язку політичних інститутів з суспільством, контролю за діяльністю політико-управлінських
Структур з боку народу, засобом протидії бюрократичним відхиленням в діяльному апараті управління, відділень функцій управ - ління від інтересів суспільства.

По-третє, через розвиток демократії суспільство задовольняє потребу своїх членів брати участь в управлінні справами держави.

ЧИННИКИ ВПЛИВУ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСОБИСТІСТЬ.

Участь в демократичному політичному процесі є засобом
Самоутвердження людини, формування культури спілкування, навиків уп -
Равлінської діяльності. По мірі все більш повного задоволення основних матеріальних потреб людини, зростання її культурного рівня, самосвідомості і самоповаги, будуть розвиватися потреби і інтереси участі в суспільно-політичному житті. Всес - тороннє розвинута людина - це і активний суспільний діяч. Чим далі, тим в більш широких масштабах суспільство буде зштовхуватися з
Цією тенденцією. Надання особистості можливостей для усвідомленого,
Активної участі в суспільно-політичному житті - це засіб утвердження людського в людині.

МОТИВАЦІЯ УЧАСТІ В ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ.

Досягнення мети широкої політичної участі людей значно залежить від мотивів, якими керується особистість в своїй політи - чній діяльності, бо сама мотивация може виявитися з точки зору
Суспільних інтересів настільки негативною, що не буде сприяти ані зміцненню демократії в суспільстві, ані моральному вдосконаленню і всебічному розвитку особистості. Питання про мотивацію політи - чної участі або неучасті є дуже складним. Тут з политологією стикуються соціологія і психологія.

З Цього Приводу висловлювалися різноманітні судження. Г. Лассвеллом була висунута теорія, що пояснювала притаманне частини людей
Ние до політичного лидерству. Суть її полягає в тому, що прагнення людини до влади є відображенням її низької самооцінки, що при
Допомозі влади така особистість прагне компенсувати низьку самооцін - ку, підвищити свій престиж і подолати почуття власної неповноцін - ності. Ця точка зору, хоча і досить розповсюджена, однак не
Отримала загального визнання. Висловлювалася і інша думка: низька
Самооцінка гальмує втягнення особистості в політичний процес, знижує її можливості в розгортанні активної політичної діяльності.

І в тому і іншому випадку проблема мотивації політичної участі
Сильно психологізується, тобто питання про мотиви політичної діяль- ності зводиться до особистих, психологічних якостей учасників політи чного життя. Тому для більш повної адекватної картини питання про мо тивацію політичної діяльності слід поставити в більш широкому соціальному контексті.

Відзначалося, що участь в управлінні державою і суспільством, в політичному процесі представляє для громадянина в одному випадку право реалізувати свої можливості, в іншому - морально-політичну зобов'язанність в третьому - зацікавленість (морально-політичну або мате - ріальну).

ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ УЧАСТІ ОСОБИСТОСТІ В ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ.

Активне включення особистості в політичний процес вимагає певних передумов.
Їх можна поділити на три групи: матеріальні,
Соціально-культурні і політико-правові. Досвід показує, що для
Участі людини в нормальній політичній діяльності необхідно первинне задоволення її потреб в основних продуктах харчування , товарах і послугах, житлово-побутових умовах, досягнення певного рівня загальноосвітньої і професійної підготовки, загальної і політичної культури.

В зарубіжних політологічних дослідженнях взаємозв'язок добробуту суспільства і його політичної системи розглядається в трьох аспектах.

По-перше, цілком обгрунтована теза що, ніж багатіше суспільство, тим
Воно більш відкрите демократичним формам функціонування. В экономі - чно розвиненому суспільстві основні по чисельності і по впливу соціальні групи це не ті що належать ані до вкрай бідних, ані до казково багатих;
Різка, по суті двухполосна, майнова поляризація зникає, утвориться сильний "середній клас", що по свойому положенню в - суспільстві і об'єктивним інтересам складає опору демократичного режиму.

По-друге, рівень добробуту виявляє помітний вплив на
Політичні переконання і орієнтації людини. С. М. Липсет прийшов до висновку, що матеріально більш забезпечені люди є більш лібераль - ними, а більш бідні є і більш інтолерантними (нетерпимими).

По-третє, достатньо високий національний добробут служить необхідною базою формування компетентної громадянської служби, корпусу професійно підготованих управлінських кадрів. В умовах бідності тяжко добитися в масовому масштабі високого рівня загальноосвітньої і професійної підготовки, необхідного для єфектив - ного управління на демократичній основі.

ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ ОСОБИСТОСТІ.

Значний вплив на формування політичних поглядів особистості, на становлення її в якості суб'єкту політичної діяльності
Виявляє соціальне середовище. Тут лежать передумови того, чи сформуються у особистості демократичні переконання і орієнтація або вона буде віддавати перевагу авторитарним і іншим недемократичним ідеям і практиці.

Особливо сильний вплив на політичну свідомість і поведінку
Особистості впливає освіта. Відоме висловлювання про те, що неписьменна людина є поза політикою. Це слід розуміти як, те що неписьменна людина стоїть поза особисто усвідомленою політикою, а є об'єктом політичних дій, будучи втягнутим і маніпульованим, а не суб'єктом, що висловлюють власну усвідомлену волю.

З Цього Приводу був зроблений загальновизнаний висновок: чим вище рівень освідченості людини, тим більш вона є політично орієнтованою , головне, схильна до демократичних орієнтацій, настанов і вчинків.

В. Кей виявив вплив рівня утворення на політичну роль
Громадянина по чотирьох напрямках: у більш освічених людей сильно
Розвинуте почуття обов'язку брати участь в політичному житті; у більш
Освіченого громадянина сильне почуття ефективності своєї політичної участі, він вважає, що може впливати на політичний процес
І що йому відкритий доступ до політичної влади; чим більш освічений громадянин, тим більш він цікавиться політикою і тим більш втягнутий в неї; утворення визначає більшу ймовірність того, що громадянин буде політично активний.

ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ЧИННИКИ.

Істотною передумовою активної політичної участі є також політико-правові чинники. До Них відносяться демократичний політичний режим, домінування в суспільстві демократичної політи - чної культури, правова забезпеченість демократичних процедур фор - мування всіх структур влади, прийняття і реалізації полівтико-управ - лінських рішень, участі членів суспільства на всіх стадіях політич - ного процесу.

Політична діяльність особистості грунтується на сукупності певних передумов, що або сприяють розвитку політичної активності, розкриттю потенційних якостей людини як суспільно- політичного діяча, формуванню особистості як дійсного суб'єкту політичного життя суспільства, або істотно зат - рудняють всі ці процеси і консервують політичну апатію і пасив - ність.

ПРАВА І СВОБОДИ ОСОБИСТОСТІ.

Особистості права і свободи можна поділити на три групи: соціально-економічні, політичні і особисті. До першої групи відносяться такі права, як право на працю, відпочинок, освіту, охорону здоровя'. Забезпечення соціально-економічних прав дозволяє особистості задовольнити нагальні матеріальні і духовні потреби створити гідні для людини умови для існування.

Політичними є право обирати і бути обраним до вищих і місцевих органів державної влади, право об'єднуватися в громадсько- політичні організації, право на проведення мітингів і демонстра - цій, право брати участь в управлінні державними і суспільними справами і ін. Сенс політичних прав в тому, щоб сприяти фор - муванню людини, як суспільно- політичного діяча, створити передумови для його політичної участі, розвитку суспільно-полі - тичної активності.

Третя група прав - особисті права (право на недоторканість особистості, житла, право на таємницю листування, телефонних переговорів і
Ін.). Здійснення їх сприяє створенню умов для вільного розвитку того мінімуму особистих благ, без якого нормальне людське життя неможливе.

Список використаної літератури:
1)Білоус А."Політичні об`єднання України"
2)Гелей С."консервативна течія в сучасній палітичній думці"
3)Історія філософії України: хрестоматія К.,1993
4)Донченко Є."Социэтальная психика"
5)Кухта Б. "З історії української політичної думки"