Полиграфия » Рефераты: скачать бесплатно рефераты на любую тему.

Полиграфия

смотреть на рефераты похожие на "Полиграфия"

Міністерство освіти України

Національний технічний університет України

“КПІ”

Видавничо - поліграфічний факультет

КУРСОВА РОБОТА на тему:

“Аналіз господарської діяльності підрозділу

ВАТ “Київська поліграфічна фабрика “Зоря”

Виконавець: ст. гр. зе - 3

Ревук М.М.

Викладач: Кваско А. В.

КИЇВ - 1999

ЗМІСТ

Вступ
............................................................................
.... 2стр.

Характеристика підприємства та загальний аналіз його показників .
.................................................. 4 стр.

Характеристика цеху глибокого друку підприємства та аналіз його показників .
........................................... 12 стр.

Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати
........................................................... .14 стр.

Аналіз організаційно - технічного рівня виробництва та використання основних фондів ............................... 21 стр.

Аналіз випуску продукції ..........................................
29 стр.

Аналіз витрат на виробництво і реалізацію продукції .............................................
.......................... 32 стр.

Аналіз прибутку та рентабельності .......................... 35 стр.

Висновки
....................................................................... 37 стр.

Додатки
.........................................................................
41 стр.

ВСТУП

Для написання курсової роботи на тему “Аналіз господарської діяльності підрозділу поліграфічного підприємства” за базу для досліджень мною було обрано дільницю глибокого друку відкритого акціонерного товариства “Зоря”.

Дана тема є дуже актуальною , насамперед , коли економіка України знаходиться в стані переходу до ринку . Економічний аналіз дозволяє об’єктивно оцінити хід господарювання , визначити розміри та причини відхилення від стандартних параметрів та очікуваних результатів , виявити резерви підвищення ефективності виробництва та розробити заходи щодо їх мобілізацїї .

Аналіз господарської діяльності робить можливим комплексне системне дослідження економічних явищ та процесів , факторів та причин що їх обумовлюють , об’єктивну оцінку ефективності виробничо - фінансової діяльності та стабільності ринкового становища , діагностику , пошук резервів та можливостей їх мобілізації у поточному та перспективних періодах .

Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу в першу чергу на рівні окремих підприємств та їх внутрішніх структурних підрозділів
. Уміло організувати аналітичну роботу на підприємстві значить забезпечити синтез аналітичної інформації , як окремих функціональних служб , так і служб менеджменту .

Характеристика підприємства та загальний аналіз його показників

Поліграфічне підприємство “Зоря” є одним з ведучих підприємств
України по виготовленню різноманітної етикетної та пакувальної продукції.
ВАТ “Київська поліграфічна фабрика “ Зоря “ розташована у місті Києві по вулиці Лугова , 1. Ще декілька років тому ВАТ “Зоря” належало до державних підприємств , а зараз , в період переходу економіки України до ринку , воно змінило форму власності , щоб не збанкрутіти .

Підприємство не є збитковим , як деякі інші поліграфічні підприємства , але й не дає таких прибутків , як раніше , коли воно було єдиним за своєю спеціалізацією в м.Києві . Підприємство є самостійним господарюючим суб’єктом , яке являється юридичною особою і здійснює виробничу та комерційну діяльність з метою забезпечення потреб населення та підприємств на пакувальну продукцію .

Дане підприємство спеціалізується на виготовленні етикетної та пакувальної продукції . А саме : етикетки віддруковані офсетним способом прямокутні , з фігурною висічкою , ламіновані , з металізованого паперу , з (конгревним тисненням ) , пачки-висічки , коробки та пакунки з картону або комбінованих матеріалів , парафіновані етикетки , видрукувані в 1-6 фарб способами флексографічного та глибокого друку , непарафіновані етикетки, з паперу , поліетилену , ламінованого паперу . Також підприємство виготовляє товари ширвжитку : набори кольрового паперу , дитячі іграшки, бланочну продукцію , візитки , картонні папки для офісу , як для власного споживання , так і на замовлення . Послугами ВАТ “Зоря” користуються багато підприємств різних галузей , серед яких підприємства фармацевтичної , харчової промисловості та інші . На даний момент кількість замовників дещо зменшилась, як і більшість підприємств , “Зоря” страждає від неповної завантаженості своїх цехів , що погано відбивається на економічних показниках діяльності підприємства .

Структура підприємства - цехова . “Зоря” складається з окремих цехів які , в свою чергу , поділяються на дільниці . До складу підприємства входять: цехи офсетного , глибокого та флексографського друку , цех ширвжитку і ремонтно - механічний цех .

Одним з найбільших цехів підприємства є офсетний цех . В ньому виготовляються фотоформи , машинні форми , виконується друк і обробка віддрукованого замовлення , куди входить висічка , склейка , лакування , при потребі , порізка , конгревне тиснення або тиснення позолотою , а також упаковка готової продукції . Тобто , в офсетному цеху замовлення проходить весь технологічний процес від початку й до кінця . В цеху застосовуються дещо застарілі технології . Виконання замовлення починається з виготовлення первинної фотоформи , тобто фотографування оригіналу . Далі фотоформи ретушують , на контактно - копіювальному станку створюють з них текстові діапозитиви і монтажують . З монтажів виготовляють фотоформи , на прободрукарському станку роблять пробні відбитки , які підписує замовник , у разі згоди , та начальник цеху . З цих фотоформ виготовляють машинні форми для кожної фарби для тиражу замовлення . Форми встановлюють на друкарській машині і починається друк тиражу . Далі віддрукований тираж проходить певну обробку (лакування , склейку , висічку , порізку і інші ) в залежності від виду продукції . Після цього готову продукцію сортують , рахують , запаковують і відправляють на склад .У флексографському цеху , окрім друкування замовлення флексографським способом друку , виконується ще й парафінування і пластифікація віддрукованої продукції . Для виготовлення друкарських фотополімерних форм застосовуються фотополімерні пластини “
Cyral “ фірми “Du Pont “. Встановлено машину “ Babiflex “ для виготовлення фотополімерних форм .

У глибокому друці використовується технологія безпігментного друку .
Виготовлення форм для глибокого цеху відбувається безпосередньо у цеху з готових фотоформ , які виготовляються в офсетному цеху . Там же замовлення друкується і відправляється на подальшу обробку . Окрім дільниці виготовлення форм та дільниці друку в цеху є дільниця виготовлення флексографських кліше . Раніше використовувався негативний монтаж , зараз підприємство перейшло на позитивний та на італійські світлочутливі шари .
Матеріали , які застосовуються (поліфан , хайкор , каурекс ) дозволяють отримати продукцію найвищого гатунку .

Всі відходи поступають до цеху ширвжитку . Там вони сортуються , перероблюються та відправляються на пункти здачі макулатури .

Ремонтно - механічний цех забезпечує безперебійну роботу устаткування . Він проводить оперативний ремонт і наладку встановленного устаткування та приладів , виготовляє просте устаткування для цехів ( різні ванни , цинкорубильний станок та інш. ) .

Більшість устаткування цехів є моральнозастарілим і , працюючи на ньому , мало шансів збільшити кількість замовників, а отже підвищити завантаженість виробництва і покращити економічні показники . Основному устаткуванню вже близько двадцяти років але є і новітнє устаткування, придбане та встановлене в останні роки.

Для аналізу основних економічних показників використовувалися дані планового відділу , бугалтерії та інших відділів за 1999 та 2000 звітні роки . Одним з основних документів , який показує результати діяльності підприємства є баланс . Бухгалтерський баланс являє собою систему згрупованих та узагальнених даних про наявність засобів господарства і джерел , що одержують в процесі виробничо- господарської діяльності підприємства .

Маючи дані балансу , який наведений у додатках , ми можемо розрахувати показники які характеризують фінансову стійкість підприємства .
Фінансова стійкість відображує рівень ризику діяльності підприємства та залежності від запозиченого капіталу . В якості оцінювальних коефіцієнтів використовуються :

1). Коефіцієнт автономії - показує , яка питома вага власних коштів в загальній сумі грошей , які є на підприємстві . Дорівнює відношенню першої групи пасиву до балансу :

КАВ (’97)= 8941,7/ 9855,6 = 0,91

КАВ (’98)= 8172,2/ 9471,8 = 0,86

Даний показник повинен дорівнювати 0,5, або бути більшим .
Розраховані дані відповідають цим вимогам і є позитивними .

2). Коефіцієнт довготермінового залучення позикових засобів . Він дорівнює відношенню другої групи пасиву до суми першої та другої груп пасиву балансу . Зростання даного коефіцієнту свідчить про посилення фінансової стійкості :

КД,З(’97)= 0

КД,З(’98)= 0

В нашому випадку даний коефіцієнт буде дорівнювати нулю , бо згідно балансу підсумок по другій групі пасиву дорівнює нулю .

3). Коефіцієнт маневрування вказує на ступінь мобільності власних коштів. Дорівнює відношенню суми другої та третьої груп активу за мінусом третьої групи пасиву до першої групи пасиву :

КМ(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 8941,7 = 0,26

КМ(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 8172,2 = 0,26

Оптимальний варіант, коли даний коефіцієнт коливається в межах від
0,4 до 0,6 . В нашому випадку він є меншим , що свідчить про низький рівень мобільності власних коштів .

4). Коефіцієнт інвестування характеризує частку джерел власних коштів суб’єкту господарювання в покритті позаобігових активів . Дорівнює відношенню першої групи пасиву до першої групи активу :

КІНВ.(‘97)= 8941,7/ 6628,1 = 1,35

КІНВ.(‘98)= 8172,2 / 6073,8 = 1,35

Вважається , що даний коефіцієнт повинен дорівнювати 1 або більше .

5). Коефіцієнт покриття засобів і витрат . Дорівнює відношенню другої та третьої груп активу за мінусом третьої групи пасиву до другої групи активу:

КП(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 1417,3 = 1,6

КП(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 1115,1 = 1,9

Оптимальне значення даного коефіцєнту 0,5 .

Ліквідність балансу показує , в якій степені підприємство здатне розрахуватися по короткостроковим зобов’язанням поточними активами. Серед коефіцієнтів , що аналізують платоспроможність підприємства такі :

1). Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує платіжоспроможність підприємства . Дорівнює відношенню другої та третьої груп активу до третьої групи пасиву :

КЗАГ. Л.(’97)= 1417,3+1810,2/ 913,9 = 3,5

КЗАГ. Л.(’98)= 1115,1+2228,9/ 1299,6 = 2,5

Даний показник повинен бути не менше 1 і коливатись від 2 до 2,5 але не менше одиниці . З розрахунків видно , що підприємство є платіжоспроможнім , але показник за 1998 рік ближче до вказаних вимог .

2). Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує можливість швидкого здійснення розрахунків. Дорівнює відношенню грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень до третього розділу пасиву :

КАБС. Л.(’97)= 59 / 913,9 = 0,065

КАБС. Л.(’98)= 71,4 / 1299,6 = 0,055

Оптимальне значення даного коефіцієнту- > 0,2- 0,25 .

3). Проміжний коефіцієнт ліквідності на початок та на кінець року показує, чи достатньо вищеназваної суми мобільних засобів для погашення короткострокових зобов’язань за платежами . Дорівнює відношенню третьої групи активу до третьої групи пасиву .

КП. Л(‘97)поч= 2492,8 / 1443,8 = 1,73

КП. Л(‘97)кін= 1810,2 / 913,9 = 1,98

КП. Л(‘98)поч= 1810,2 / 913,9 = 1,98

КП. Л(‘98)кін= 2282,9 / 1299,6 = 1,75

Даний коефіцієнт повинен коливатися в межах від 0,7 до 0,8 . З розрахунків видно , що розрахований коефіцієнт не відповідає заданим значенням .

За базовий можна використовувати коефіцієнт загальної ліквідності .
Зниження значення ліквідності частіше за все говорить про загальне погіршення ситуації з забезпеченістю оборотними засобами і про необхідність дієвих заходів по управлінню ними .

Динаміка показників ліквідності говорить про зниження загальної ліквідності , що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі поточних активів .

Тепер можна приступити до аналізу ділової активності підприємства .
До коефіцієнтів , що її характеризують , відносяться такі :

1). Показник оборотності коштів в розрахунках . Дорівнює вадношенню виручки від реалізації до середньої дебіторської заборгованості .

ПОБ(’97)= 4516,54 / 773,6 = 5,84

ПОБ(’98)= 4895,44 / 1452,3 = 3,37

Даний показник обчислений в оборотах . Темп зростання - 57,7%

2). Показник оборотності виробничих запасів . Розраховується в оборотах і дорівнює відношенню витрат на виробництво продукції до середньовиробничих запасів.

ОВ.З(‘97)= 4833,9 / 668,9 = 7,23

ОВ.З(‘98)= 4833,9 / 564,5 = 8,56

3). Тривалість операційного циклу розраховується :

ТО.Ц(‘97)= ( 360 / 5,84 ) + ( 360 / 7,23 ) = 111,43

ТО.Ц(‘98)= ( 360 / 3,37 ) + (360 / 8,56 ) = 148,88

Зростання тривалості операційного циклу свідчить про погіршання використання оборотних засобів .

4). Показник оборотності власного капіталу дорівнює відношенню виручки від реалізації до середньої величини власного капіталу.

ОВЛ.К(‘97)= 4516,54 / 8941,7 = 0,5

ОВЛ.К(‘98)= 4895,44 / 8172,2 = 0,6

5). Показник оборотності основного капіталу - це відношення виручки від реалізації до підсумку середнього балансу “НЕТТО”.

ООСН.К(‘97)= 4516,54 / 9855,6 = 0,46

ООСН.К(‘98)= 4895,44 / 9471,8 = 0,52

Основні показники виробничо - господарської діяльності підприємства зведені у таблицю . Такі дані дають уявлення про економічний стан підприємства .

Таблиця 1:
|ПОКАЗНИКИ |Од. виміру |1999 |2000 |% |
|Випуск товарної продукції |тис. грн. |3740,1 |3812,5 |101,935|
| | | | |8 |
|Собівартість товарної продукції|тис. грн. |5149 |5291,9 |102,775|
| | | | |3 |
|Сума реалізації |тис. грн. |4516,55 |4895,45 |108,389|
| | | | |1 |
|Собівартість реалізованої |тис. грн. |4525,1 |5039,84 |111,375|
|продукції | | | |2 |
|Балансовий прибуток |тис. грн. |129,1 |-166,7 | |
|С/річна вартість осн. фондів |тис.грн. |16560 |16390 |98,9734|
| | | | |3 |
|Фонд оплати праці всього: |тис. грн. |987,87 |739,39 |74,8468|
| | | | |9 |
|в т.ч.: ПВП |тис. грн. |963,46 |720,82 |74.8157|
| | | | |7 |
|робітники |тис. грн. |663,94 |483,48 |72,8198|
| | | | |3 |
|С/спискова чисельність: всього:|чол. |364 |329 |90,3846|
| | | | |2 |
|в т.ч.: ПВП |чол. |353 |320 |90,6515|
| | | | |6 |
|робітники |чол. |268 |239 |89,1791|
|непромисловий персонал |чол. |10 |9 |90 |
|Загальновиробничі витрати |тис. грн. |306,7 |306,7 |100 |
|Загальногосподарські витрати |тис. грн. |672,3 |672,3 |100 |
|Всього витрат на вир-во по |тис. грн. |4833,9 |4833,9 |100 |
|плану | | | | |

1999 та 2000 роки були роками збереження кризових явищ в економіці. Спостерігалися підвищення цін на поліграфічні матеріали (папір , картон , фарби та інш. ) , на енергоресурси , зниження платоспроможності населення та замовників й інш. Все це вплинуло на економічні показники підприємства .

У 2000 році , порівняно з 1999 , підприємство збільшило обсяги випуску товарної продукції на 102% або на 72,4 тис. грн. , зросла й собівартість ТП приблизно на 103% , збільшився й прибуток від реалізації , на 33 чол. зменшилась середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві , зменшився й розмір фонду оплати праці , що призвело до зменшення середньомісячної заробітної плати.

Негативним є те , що в 1999 році балансовий прибуток складав 129,1 тис. грн., а в 2000 році це вже були збитки які дорівнювали 166,7 тис. грн. . Без змін залишилися планові витрати на виробництво .

Характеристика цеху глибокого друку підприємства та аналіз його показників.

Цех глибокого друку ВАТ “Зоря” має у своєму складі : дільницю виготовлення форм для глибокого друку , друкарську дільницю, де друк відбувається глибоким способом та дільницю виготовлення цинкографських кліше для флексографського друку .

Глибокий цех підприємства “Зоря” оснащено двома 6-ти та 4-фарбовими друкарськими машинами “Romantik-Andreotti 700 ”, які мають продуктивність роботи 100 обертів за хвилину . Крім двох друкарських машин , які встановлені на дільниці друку , цех має у своєму розпорядженні: прободрукарський станок “А-900” з форматом готової продукції 700 та продуктивністю роботи за паспортом 30 відбитків за годину , два полірувальних станка “Andreotti” для шліфовки та поліровки циліндрів , які мають формат продукції 270*1000 та паспортну продуктивність роботи 4 форми за годину , декілька ванн для міднення форм “Патер-Ностер” з форматом продукції 50*130 та продуктивністю роботи 0,1 мм/г., ванни для електролітичного обезжирення , для промивки циліндрів, для нікелювання циліндрів “Патер-Ностер”, безпігментна лінія розроблена ВНДІП для травлення циліндрів . Більшість з переліченого устаткування застосовується для виготовлення форм для глибокого друку.

Виготовлення продукції в цеху глибокого друку починається з заповнення бланку - замовлення у виробничому відділі підприємства . Потім замовлення надходить на виробничі дільниці і починається виготовлення форм
. Спочатку виготовляють первинну фотоформу , тобто фотографують оригінал і ретушують отриманий знімок .

Далі на контактно- копіювальному станку створюють текстові діапозитиви . Робиться монтаж , за допомогою якого виготовляють фотоформи для окремих фарб . В такому вигляді вони надходять на дільницю глибокого друку, де починається виготовлення форм для друкарських машин . На циліндр наносять роздільчий шар , потім нарощують шари міді та нікелю , копіюють та протравлюють . Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші, в залежності від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно - технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди робітників , облікова одиниця продукції , норма часу на облікову одиницю , вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу на облікову одиницю . протравлюють .

Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші в залежності від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно
-технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди робітників , облікова одиниця продукції, норма часу на облікову одиницю , вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу на облікову одиницю .

Таблиця 2:

Основні економічні показники цеху глибокого друку за 1999-2000 роки .
|Назва показника |1999 |2000 |
| |план|факт|% |план|факт|% |
|1. Товарна продукція в цінах на 1.01 (тис. |1904|709,|37,3|2047|1019|49,8|
|грн.) |,4 |9 | |,2 |,1 | |
|2. Товарна продукція в діючих цінах ( тис. |1562|569,|36,4|2012|1061|52,7|
|грн.) |,4 |3 | |,4 |,1 | |
|3. Товарна продукція в натуральному виразі |286,|103,|36,2|342 |145 |42,4|
|(т.) |8 |8 | | | | |
|4. Сума реалізації (тис. грн.) |1437,3 |1260,3 |
|5. Собівартість реалізованої продукції |1218,94 |1180,34 |
|6. Фонд оплати праці |35,2 т. грн. |40,5 т. грн. |
|7. Середньоспискова чисельність |13чол. |16 ЧОЛ. |

Як для підприємства в цілому , так і по цеху глибокого друку характерно збільшення фактичного обсягу товарної продукції в цінах на 1.01 на 143,5 % , в діючих цінах на 186,4% , в натуральному виразі на 139,7% .
Спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху у 2000 році на 3 чол. , а також пов'язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3 т. грн.

Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати .

Спочатку проаналізуємо чисельність , структуру та динаміку трудових ресурсів по підприємству в цілому .

Таблиця 3: Структура та динаміка чисельності підприємства (1999-2000 р.)
|Категорії працюючих |1999 |2000 |Темп |
| | | |росту,|
| | | |% |
|1. Середньоспискова чисельність штатних |364 |329 |90,4 |
|працівників спискового складу | | | |
|в т. ч. : працівники основної діяльності |353 |320 |90,7 |
|з них: робітники |268 |239 |89,2 |
|2. Непромисловий персонал |10 |9 |90 |
|3. Середньоспискова чисельність жінок в |204 |193 |94,6 |
|еквіваленті повної зайнчтості | | | |
|4. Середньоспискова чисельність штатних |371 |334 |90,1 |
|працівників на останній день місяця | | | |

Впродовж двох років на підприємстві відбулося скорочення штату працівників приблизно на 10% . Так чисельність ПВП скоротилася у 2000 році на 33 чол. , з них : робітників - на 29 чол. та непромисловий персонал - на
1 чол. . Зменшення відбулося за рахунок виробничих цехів та дільниць .

Дуже незначну частку в чисельності працюючих займає непромисловий персонал , а найбільшу питому вагу в чисельності займають робітники . Так у 1999 році чисельність робітників складала 268 чол. , а в
2000 році - 239 , що складає приблизно 70-75% середньоспискової чисельності. За статтю найбільшу питому вагу займають жінки , приблизно 60%
.

У цеху глибокого друку у 1999 році було зафіксовано чисельність , яка складала 13 чоловік , а у 2000 році - 16 чоловік . Впродовж року чисельність цеху зросла на 3 чоловіки . Розглянемо якісний склад робочої сили підрозділу підприємства на базі якого визначємо середній розряд одного робітника , середній вік одного робітника та середній стаж одного працюючого .

Таблиця 4: Аналіз якісного складу робочої сили підрозділу за 1999 рік .

|За кваліфікацією |За рівнем освіти |За віком |За стажем роботи |
|№ |Кіл-ть |Освіта |Кіл-ть |Вік, |Кіл-ть |Стаж |Кіл-ть |
|розряду |чол. | |чол. |років |чол. |.років |чол. |
|без |1 |Середня |3 |25-31 |1 |1-7 |4 |
|рОЗр. | | | | | | | |
|2 |1 |Спеці |7 |32-38 |3 |8-14 |2 |
| | |альн | | | | | |
|3 |1 |Вища |4 |39-45 |4 |15-21 |4 |
|4 |2 | | |46-52 |4 |22-28 |3 |
|5 |4 | | |53-59 |2 |29-35 |1 |
|6 |5 | | |60 і |0 |>3б |1 |
| | | | |більш | | | |

Середній розряд одного робітника : ( 2*1+3*1+4*2+5*4+6*5 ) / 14 = 4,5

Середній розряд одного робітника є досить високим , але не завадило б й підвищення рівня кваліфікації робітників . Більшість робітників мають спеціальну освіту , четверо здобули вищу освіту і троє мають середню освіту.

Середній вік робітника : ( 28*1+35*3+43*4+49*4+57*2 ) / 14 = 44

Отже , середній вік робітників дорівнює 44 роки .

Середній стаж роботи одного робітника :
( 4*4+11*2+18*4+25*3+32*1+39*1 ) / 14 = 18,3

Таблиця 5: Рух робочих кадрів по цеху глибокого друку (1999-2000 р.).

| |1999 |2000 |
|1. Прийнято : всього |4 |10 |
|на постійну роботу |3 |10 |
|на тимчасову роботу |1 |— |
|2. Звільнено : всього |1 |7 |
|за власним бажанням |1 |6 |
|по інвалідності |--- |1 |

Маючи ці дані (табл. 5 ) ми можемо розрахувати деякі коефіцієнти, що аналізують рух робочої сили по цеху глибокого друку . До таких коефіцієнтів відносять : коефіцієнт обороту по прийому дорівнює відношенню кількості всіх прийнятих на роботу робітників до середньоспискової їх чисельності , коефіцієнт обороту по звільненню

дорівнює відношенню всіх звільнених робітників до середньоспискової їх чисельності, коефіцієнт плинності робочої сили дорівнює відношенню числа робітників звільнених за власним бажанням та в зв'язку з порушеннями дисципліни до середньоспискової їх чисельності.

Таблиця б:
|Назва коефіцієнту |1997 |1998 |
|1. Коефіцієнт обороту по прийому |0,31 |0,62 |
|2. Коефіцієнт обороту по звільненню |0,08 |0,44 |
|3. Загальний коефіцієнт обороту |0,39 |1,06 |
|4. Коефіцієнт плинності робочої сили|0,08 |0,38 |

З таблиці б видно , що по підрозділу коефіцієнт обороту по прийому випереджує коефіцієнт обороту по звільненню . Можна зробити висновок , що у
2000 році, порівняно з 1999 роком , плинність кадрів підвищилася .

Таблиця 7: Аналіз використання робочого часу в цеху (1999-2000 рр.).
|Назва показника |1999 |2000 |Відхилення |
|1. Чисельність працівників |13 |16 |+3 |
|2. Загальна кількість люд.-днів |1690 |2400 |+710 |
|відпрацьованих персоналом | | | |
|3. Загальна кількість люд.-годин |13520 |19200 |+5680 |
|відпрацьованих персоналом | | | |
|4. Середня кількість відпрацьованих |130 |150 |+20 |
|днів одним працюючим ( п.2 : п.1 ) | | | |
|5. Середня кількість відпрацьованих |1040 |1200 |+160 |
|люд.-год. одним працюючим (п.3 : п.1)| | | |
|6. Тривалість робочого дня ( п.5 : |8 |8 | |
|п.4 ) | | | |

На основі даних про загальну кількість відпрацьованих люд.-днів та люд.-годин було розраховано середню кількість днів та годин відпрацьованих одним робітником . Дані розрахунків показують , що в 2000 році було більш ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної кількості відпрацьованих людино-днів та людино-годин , а також збільшення середньої кількості відпрацьованих днів та годин одним працівником .

На основі даних про випуск продукції , кількість відпрацьованих людино- днів та людино-годин , чисельність працюючих можемо розрахувати показники продуктивності праці.

Таблиця 8: Показники продуктивності праці по цеху за 1999-2000 роки .

|Показник |1999 |2000 |% |
|1. Середньорічна продуктивність праці одного|36,5 |55,26 |151,4 |
|працюючого (тис. грн.) | | | |
|2. Середньорічна продуктивність праці одного|6,65 |7,55 |113,53 |
|працюючого (тонн.) | | | |
|3. Середньоденна продуктивність праці, грн. |280,71 |368,42 |131,25 |
|4. Середньогодинна продуктивність праці, |35,09 |46,05 |131,24 |
|грн. | | | |

Дані розрахунки показують , що у 2000 році продуктивність праці , порівняно з 1999 роком , підвищилася . Так в 1,5 рази збільшилася середньорічна продуктивність праці працюючого обчислена в тис. грн. , або на 18,76 тис. грн. . На 13% зросла середньорічна продуктивність праці обчислена в натуральному виразі , або на 0,9 тонн. Той факт , що продуктивність праці в грошовому виразі зросла більше ніж продуктивність праці в натуральному виразі, можна пояснити як результат підвищення цін. На
31% збільшилась середньоденна та середньогодинна продуктивність праці.

Середньорічну продуктивність праці одного працюючого можна

Представити у вигляды формули : Впрац= Троб. д. * Троб. періоду *
Вгодинна

Маючи ці дані , можемо проаналізувати вплив факторів на середньорічну продуктивність праці одного працюючого .

1. 8*130*0,0351 =36,5 т.грн.

2. 8*130*0,0460 = 47,84 т. грн.

3. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.

4. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.

Тепер можна зробити висновок , що середньорічна продуктивність праці одного працюючого збільшилась під впливом середньогодинної продуктивності праці на 11,34 т. гри. (47,84 - 36,5 ) , а також під впливом тривалості робочого періоду на 7,36 т. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну продуктивність праці складає : 11,34 + 7,36 = 18,7 т. грн. , тобто позитивний .

Тепер проаналізуємо заробітну плату .

На ВАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" застосовується погодинна форма оплати праці . Оплата погодинників здійснюється на основі відпрацьованого часу та годинної тарифної ставки , розмір якої залежить від розряду .

Таблиця 10: Тарифні ставки погодинників .

|Розряд |І |II |III |IV |V |VI |
|Тарифна ставка, коп |77,2 |84,4 |93,0 |104,4 |118,7 |138,7 |

Преміювання робітників здійснюється поквартальне при умові балансового прибутку . Премія нараховується за :

1. Суміщення професій .

2. Розширення зони обслуговування або збільшення об'єму робіт .

3. Роботу у тяжких та шкідливих умовах .

4. Виконання обов'язків тимчасово непрацездатного робітника .

5. Роботу в нічну та вечірню зміну .

6. Період освоєння нових норм трудових затрат .

7. Високу професійну майстерність .

8. Класність .

9. Керівництво бригадою .

Розмір премії нараховується за умови виконання основного , додаткового та індивідуального показників преміювання . Основний показник -балансовий прибуток підприємства , додатковий - виконання норм виробітку та якість виконуваних робіт , індивідуальний - коефіцієнт

трудової участі . При виконанні основного показника нараховується 50% встановленої суми преміювання , при виконанні додаткового показника -20% від суми преміювання , при виконанні індивідуального показника -30%.

Премія у розмірі 50% не нараховується за випуск бракованої продукції, при поверненні бракованої продукції замовником , рекламацію від замовника , перевитрати сировини .

Таблиця 11: Склад фонду оплати праці по підприємству за 1999-2000 роки .

|Показник |Фактично нараховано |Структура фонду , % |
| |1999 |2000 |1999 |2000 |
|1. Загальна сума фонду оплати |987,87 |739,39 |100 |100 |
|праці ( тис. грн. ) | | | | |
|з них : ГЇВП |963,46 |720,82 |97,53 |97,49 |
|в т. ч. : робітники |663,94 |483,48 |67,21 |65,39 |
|керівники |150,16 |126,65 |15,20 |17,13 |
|спеціалісти |144,36 |106,16 |14,61 |14,36 |
|службовці |5,01 |4,84 |0,51 |0,65 |
|Непромисловий персонал |24,41 |18,57 |2,47 |2,51 |
|жінки |514,69 |368,17 |52,10 |49,79 |
|Основна заробітна плата |436,13 |626,23 | | |
|Додаткова заробітна плата |269,99 |113,16 | | |
|Інші заохочувальні виплати |281,79 | | | |
| | | | | |
|Основна з/п непром. персоналу | |15,89 | | |
| | | | | |
|Нарахування на відпустки | |56,32 | | |
| | | | | |
|Дивіденти | |76,1 | | |
| | | | | |
|Середньорічна заробітна плата |2,71т. грн|2,23 |82,29 % |
|Середньомісячна заробітна |226,16 |187,28 |82,29 % |
|плата |грн. | | |

Як бачимо з таблиці 11 фонд оплати праці по підприємству з роками зменшується . Так у 2000 році , порівняно з 1999 роком , фонд оплати праці скоротився на 248,48 тис. грн. Зросла сума на основну заробітну плату на
190,1 тис. грн. , зменшилась сума на додаткову з/п на 156,83 тис. грн. .
Майже на 12 % знизилась середня заробітна плата одного працюючого , або на
38,88 грн. в місяць .

Таблиця 12: Фонд оплати праці та середня заробітна плата по цеху глибокого друку за 1999-2000 роки .

|Показник |1999 |2000 |% |
|1. Фонд оплати праці, тис. грн. |35,2 |40,5 |115,06 |
|2. Чисельність персоналу |13 |16 |123,08 |
|3. Середньорічна заробітна плата, тис. | 2,48 |2,53 |102,07 |
|грн. | | | |
|4. Середньомісячна заробітна плата / |206,67 |210,94 |102,07 |

Як видно з таблиці 12, у 2000 році , порівняно з 1999 роком , на 15% зріс фонд оплати праці або на 5,3 тис. грн.. зросла , в зв'язку зі збільшенням коштів на оплату праці , середньомісячна заробітна плата одного працюючого на 2,07% або на 4,27грн.

Прослідкуємо методом ланцюгових підстановок вплив факторів на фонд оплати праці. На фонд оплати праці впливають такі фактори , як зміна чисельності працюючих та зміна середньої заробітної плати одного працюючого
.

Lр=(Рі-Ро)*Lср.о

АГ-,3 = Рі * ( Lср.і - Lср.о) де Lр (Lз) - економія або перевитрати фонду оплати праці у зв'язку зі зміною чисельності працюючих (заробітної плати одного працюючого).

Lср.і , Ьср.о - середньорічна з/п в звітному та базовому роках , грн.

Рі , Ро - середньоспискова чисельність в звітному та базовому роках .

Вплив факторів на фонд оплати праці у 2000 році , порівняно з 1999 роком .

Lр = ( 16 - 13 ) * 2,48 т.грн. = 7,44 тис. грн. , тобто збільшення чисельності працюючих викликало перевитрати фонду оплати праці на 7,44 тис. грн.

Lз = ( 2,53 - 2,48 ) * 16 = 0,8 тис. грн. , тобто збільшення середньорічної заробітної плати викликали перевитрати ФОП на 0,8 т. грн.

Загальний вплив факторів на ФОП складає : (7,44 + 0,8) = 8,24 т. грн.

Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва та використання основних фондів.

Рівень технічного розвитку підприємства в значній мірі залежить від складу і структури виробничих основних фондів промислового призначення, оскільки окремі групи основних фондів приймають різну участь у процесі виробництва.

Таблиця 13: Склад основних фондів підприємства, їх структура (1999-2000 р.)

|ПОКАЗНИК |1999 |2000 |
| |2: |Структ|I: |Структ|
| | |ура | |ура |
|Основні фонди основного виду діяльності ( тис. |16554 |100% |16367 |100% |
|грн.) | | | | |
|1. Будівлі,споруди,передавальні пристрої |7094 |42,85 |7094 |43,34 |
|• будівлі |6543 |39,52 |6543 |39,98 |
|• споруди |456 |2,75 |456 |2,79 |
|• передавальні пристрої |95 |0,57 |95 |0,58 |
|2. Транспортні засоби, меблі, інструменти та |235 |1,42 |185 |1,13 |
|прибори | | | | |
|• транспортні засоби |187 |1,13 |139 |0,85 |
|• прилади та інструменти |45 |0,27 |43 |0,26 |
|• інформаційні системи та ЕОМ |3 |0,018 |3 |0,018 |
|3. Інші 03 |9225 |55,73 |9088 |55,53 |
|• машини та обладнання |9225 |55,73 |9088 |55,53 |

Як видно з таблиці 13 найбільшу питому вагу у складі основних фондів займають "Машини та обладнання" підприємства , які у 1999 році становили
55,73% від загальної суми основних фондів , а у 2000 році зменшились і займали 55,53% від загальної суми . Велику питому вагу займають "Будівлі та споруди" - 42,85% у 1997 році та 43,34% у 2000 році.

Але можна сказати , що на протязі двох років , які аналізувалися , ніяких суттєвих змін в структурі основних фондів підприємства не відбулося.

Далі доцільно проаналізувати ступінь технічного переозброєння , який характеризують коефіцієнт оновлення та вибуття основних фондів , як в цілому , так і їх активної частини - машин та обладнання .
Таблиця 14: Наявність та рух основних засобів по підприємству за 1999 та

2000 роки.

|Найменування |Залишок на |Надійшло за |Вибуло за |Залишок на |
| |початок року|рік |рік |кінець року |
| |1999 |2000 |1999 |2000 |1999 |2000 |1999 |2000 |
|1. Основні засоби |16735|16603|3,6 |5,9 |135,4|192,4|16603|16417|
| |,6 |,8 | | | | |,8 |,3 |
|2. Знос основних |9618,|9991,|671,3|402,6|298,5| |9991,|10393|
|засобів |4 |2 | | | | |2 |,8 |
| | | | | | | | | |
|3. Основні фонди |16678|16554|26 |33 |150 |220 |16554|16367|
|основного виду | | | | | | | | |
|4. Машини та обладнання|9157 |9225 |126 |21 |58 |158 |9225 |9088 |

Коефіцієнт оновлення - відношення вартості фондів , що надійшли , до вартості фондів на кінець року .

Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності:

Кощ-97) = 26 / 16554 = 0,16 %

Кон(-98)=33/16367=0,2%

Коефіцієнт оновлення машин та обладнання :

Кощ'97)= 126/9225= 1,4%

Кощ-98)= 21/9088 =0,23%

Коефіцієнт вибуття - відношення вартості фондів вибувших за рік до їх вартості на початок року .

Коефіцієнт вибуття основних фондів основного виду діяльності:

КвиБ(-97) = 150 / 16678 = 0,9 %

КвиБС98) = 220 / 16554 = 1,33 %

Коефіцієнт вибуття машин та обладнання :

КвиБ(-97) = 58 / 9157 = 0,63 %

Квищ-98) = 158 / 9225 =1,71 %

На основі даних розрахунків можна зробити висновки , що коефіцієнти є незначними . Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності на протязі двох років мав тенденцію до незначних змін . Так у 2000 році , порівняно з 1999 роком , він підвищився з 0,16 % до 0,2 % . Коефіцієнт оновлення машин та обладнання , навпаки , знизився у 2000 році зі ,4 % до
0,23 % .

Коефіцієнти вибуття основних фондів основного виду діяльності та машин та обладнання у 2000 році підвищилися , відповідно, з 0,9% до 1,33 % та з
0,63 % до 1,71 % . Негативним є те , що коефіцієнти вибуття перевищують коефіцієнти оновлення і тільки у 1999 році коефіцієнт оновлення машин та обладнання є більшим за коефіцієнт вибуття .

Розглянемо показники озброєності праці до яких відносять фондоозброєність праці одного працюючого , фондоозброєність праці одного робітника , технічну озброєність та енергоозброєність праці.

Таблиця 15: Показники озброєності праці по підприємству (1999-2000 р. )
|Назва показника |1999 |2000 |
|1. Чисельність ПВП в т. ч : |353 268 |320 239 |
|*робітники , чол. | | |
|2. Середньорічна вартість основних |16560 |16390 |
|фондів , тис. грн. | | |
|3. Середньорічна вартість машин та |9230 |9095 |
|устаткування , тис. грн. | | |
|4. Потужність двигунів , тис. кВт |750 |825 |
|5. Спожито електренергії, тис. кВт/ |847 |954 |
|год. | | |
|6. Фондоозброєність праці, тис. грн.|46,91 61,79 |51,22 68,57 |
|1-го працюючого: (п.2 : п.1) 1-го | | |
|робітника : (п.2 : п.1*) | | |
|7. Технічна озброєність праці, тис. |34,44 |38,05 |
|грн (п.3:п. 1*) | | |
|8. Енергоозброєність праці (п.4 : |2798 |3452 |
|п.1*) потенційна , кВт | | |

Проведені розрахунки в таблиці 15 показують , що у 2000 році , порівняно з 1999 роком , підвищився показник фондоозброєності праці 1 -го працюючого на 4,31 тис. грн. та 1-го робітника на 6,78 тис. грн. . Також помітне зростання показника технічної озброєності праці та енергоозброєності . Такі зміни в озброєності праці можуть свідчить про незначне поліпшення рівня технічного розвитку підприємства . Частково на ці зміни може впливати зменшення чисельності працюючих .

Розглянемо основні фонди цеху глибокого друку . У таблиці 16 наведено перелік основного устаткування цеху та його основні характеристики .

Таблиця 16: Характеристика устаткування цеху.

Вернуться