Україна належить до країн з високою експортною квотою у валовому внутрішньому продукті (ВВП). В середньому кожен третій український виріб або послуга реалізуються за допомогою зовнішніх економічних зв'язків. Отже, світогосподарські зв'язки відіграють помітну роль у національній економіці, суттєво впливаючи на темпи і пропорції економічного зростання, створення конкурентного ринкового середовища, на весь системний трансформаційний процес.
Ключові проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України пов'язані з диверсифікацією її геополітичних, регіональних пріоритетів, оптимі-зацією структури експорту та імпорту, гармонізацією національного законодавства з вимогами і нормами ГАТТ-СОТ. Врешті-решт завдання полягає в реалізації у світовій економіці порівняльних і конкурентних переваг України, що об'єктивно існують у різних галузях її господарства і можуть знайти практичне втілення і діяльності українських фірм та підприємств на міжнародній арені.
ТАБЛИЦЯ 1. Зовнішня торгівля України у 1992—1995 рр.* (у доларах США)
1992
1993
1994
1995
Експорт, усього
11 262
11 969
12 906
15 289,4
Країни колишнього СРСР
5262
5669
7543
8 526,2
Інші країни світу
6000
6300
5363
6763,2
Імпорт, усього
11 925
13 885
14 106
16491,6
Країни колишнього СРСР
6425
9185
10 149
10 834,5
Інші країни світу
5500
4700
3957
5657,1
Частка
від загального обся
обсягу, %
Експорт, усього
100
100
100
100
Країни колишнього СРСР
46,7
47,4
58,4
55,7
Інші країни світу
53,3
52,6
41,6
44,3
Імпорт усього
100
100
100
100
Країни колишнього СРСР
53,9
66,1
71,,9
65,7
Інші країни світу
46,1
33,9
28,1
34,3
* Розраховано за: Внешняя торговля в нових независимьіх государствах. — С. 70;
Економічний і соціальний розвиток України у 1995 році. — С. 327.
Важливого значення набуває також урахування різної інтенсивності українських товарів і послуг порівняно із зарубіжними, цінових та інших відмінностей, що формують конкурентні переваги націй у міжнародній торгівлі.
Суттєвий вплив на динаміку, структуру, географію зовнішньої торгівлі України справили такі основоположні причини і фактори.
По-перше, перебування в колишньому народногосподарському комплексі СРСР, де Україні відводилась роль виробника і постачальника на світові ринки та в міжреспубліканський обмін головним чином товарів важкої індустрії, яка разом з ВПК складала майже 70% валового внутрішнього продукту республіки.
По-друге, розпад Ради Економічної Взаємодопомоги (1991 р.), на економічний простір якої значною мірою були зорієнтовані зовнішньоекономічні зв'язки України.
По-третє, розрив традиційних зв'язків з численними підприємствами колишнього СРСР, у тому числі тих, які розвивались на умовах кооперації.
По-четверте, глибока і всеосяжна системна економічна криза, що притаманна трансформаційним процесам постсоціалістичного етапу.
По-п'яте, розпад платіжної системи, неконвертованість національної валюти.
По-шосте, недосконалість, а подекуди (особливо на початковому етапі) і повна відсутність необхідної законодавчої бази, інституційних структур зовнішньоекономічного менеджменту, відповідної інфраструктури.
Усі ці та деякі інші причини і фактори зумовили суперечливий, зигзагоподібний процес розвитку зовнішньої торгівлі і торговельної політики України. Склалася вкрай несприятлива тенденція, пов'язана, з одного боку, із значним скороченням обсягів зовнішньої торгівлі, іншого — з погіршенням умов торгівлі (іегтз оі ігаае).
Якщо перша тенденція є наслідком загальноекономічної ситуації, то друга випливає з архаїчної структури експорту та асиметрії в цінах, що склались на експортні та імпортні товари України. Відсутність необхідних статистичних даних не дає можливості здійснити повні розрахунки індексу умов торгівлі. Тому обмежимося лише окремими прикладами. Так, за період з 1991 р. по 1993 р. умови торгівлі України з країнами СНД погіршились із 96,0% до 88,8%1. Це свідчить про існуючу асиметрію в цінах, що погіршує умови торгівлі України.
Структура експорту України зорієнтована переважно на продукцію металургійної промисловості — 36,2%, машини і устаткування — 11,8%, вироби хімічної та пов'язаної з нею галузей — 9,7%, мінеральні продукти — 10,5%, продовольчі товари — 14,7%2. Вона, як бачимо, є далекою від оптимальної. Суттєві зрушення у напрямі поліпшення товарної структури експорту можуть відбутися лише за умов проведення в Україні глибокоешелонованої структурної перебудови усієї економіки, що потребуватиме значного (10— 15 років) часу Лише тоді можна буде говорити про їх нову якість.
Імпорт України зумовлений необхідністю ввезення великої кількості мінерального палива, нафти та продуктів їх переробки, що склало понад 55% від загального обсягу у 1995 р. За цією ж статтею формується найбільша питома вага негативного сальдо торговельного балансу. Дефіцит спостерігається також у торгівлі текстилем і виробами з нього, деревиною та виробами з неї, машинами і устаткуванням, пластмасами та каучуком1.
ТАБЛИЦЯ 2. Товарна структура зовнішньої торгівлі України у 1995 році, %*
Товари
Експортт
Товари
Імпорт
Неблагородні метали та вироби з них
36,2
Мінеральні продукти
55,2
Продукція АПК
14,7
Машини, устаткування
14,9
та механізми
Машини, устаткування та механізми
11,8
Продукція хімічної та пов'язаних з нею
5.4
галузей промисловості
Мінеральні продукти
10,5
Неблагородні метали та вироби з них
4,8
Продукція хімічної та пов'язаних з нею
9,7
Продукція АПК
4,5
галузей промисловості
Засоби наземного, повітря
6,4
ного та водного транспорту
* Складено за: Україна у цифрах у 1995 році. — С. 97.
Позитивною тенденцією у розвитку зовнішньої торгівлі є динаміка по статті "послуги". По-перше, вони зростають темпами, що перевищують розвиток зовнішньої торгівлі в цілому, що відповідає і загальносвітовим процесам. По-друге, у 1995 році досягнуто значного позитивного сальдо — 1937,5 млн. американських доларів у обміні послугами . По-третє, відбувається поступова диверсифікація структури послуг за рахунок збільшення питомої ваги комунікаційних послуг. Головними партнерами України у торгівлі послугами є: Росія, Німеччина, США, Італія, Великобританія, Греція, Туреччина3.
Розраховано за: Зовнішньоекономічна діяльність України за 1995 рік // Статистичний довідник. — К. — 1996. — С. 14—17.
о
Україна в цифрах у 1995 році. — С. 98.
о
Зовнішньоекономічна діяльність України за 1995 рік. — С. 29—31.
ТАБЛИЦЯ 3. Торгівля послугами у 1995 р. (млн. дол. СшА)*
Вид послуг
Заг. обсяг
Експорт
Імпорт.
Транспортні послуги, всього
2164,04
2057,59
631,10
зокрема:
Морський транспорт
689,24
616,38
72,86
Повітряний транспорт
128,55
114,96
13,59
Автотранспорт
108,48
104,07
4,41
Залізничний транспорт
69,98
60,23
8,75
Комунікаційні послуги
387,75
176,34
211,41
Послуги з монтажу і ремонту
87.46
78,07
9,39
Ремонт основних фондів
109,79
49,24
60,55
Інші ділові послуги
119,91
42,48
78,43
Всього
3199,71
2568,61
631,10
* Складено за: Україна в цифрах у 1995 році. — С. 98.
Характерною особливістю зовнішньої торгівлі України є висока питома вага бартерних угод (1995 р. — в експорті 27%, в імпорті 21,4%). Найбільша кількість поставок на бартерній основі здійснюється з Росією, Білорусією, США, Німеччиною, Туркменистаном1. Головні експортні поставки за бартером складають чорні метали та вироби з них — 28,1% від загального обсягу бартерних операцій, руди і концентрати — 9,6%, цукор і кондитерські вироби з цукру — 10%, реактори ядерні, котли, устаткування — 7,1%, каучук і гумові вироби — 5,1%.
В імпорті України бартер охоплює паливно-мінеральні ресурси і нафту — 34,6%, реактори ядерні, котли, устаткування і механічні пристрої — 12%, каучук і гумові вироби — 7,2%, електричні машини — 4,8% 2.