Зміст курсової роботи

Вступ.

1. Склад, класифікація та оцінка основних засобів в бюджетних установах.

2. Облік ліквідації основних засобів

3. Облік безкоштовної передачі основних засобів.

4. Облік реалізації основних засобів.

Висновки.

Додатки.

Список літератури.

Вступ

В умовах розвитку економічних відносин в Україні бюджетні та наукові установи виступають як частина єдиного народногосподарського комплексу, причому відносно відокремлена його частина. Це обумовлено наявністю товарно- грошових відносин та передбачає здійснення специфічних функцій даних установ. Для задоволення потреб соціально-культурної сфери і наукового прогресу держава щорічно виділяє з бюджету величезні фінансові ресурси, витрачає значні обсяги матеріальних цінностей. І важливо, щоб ці ресурси та цінності використовувались на місцях з максимальним ефектом, і при цьому повністю задовольнялися потреби українського народу в культурному розвитку, освіті, медичному обслуговуванні, забезпечувалися всі інші соціальні потреби суспільства та вміло використовувався науковий потенціал.

На сучасному етапі розвиток суспільного виробництва забезпечує безперервне зростання національного доходу країни, і на цій основі відбувається щорічне зростання обсягу доходів та видатків Державного бюджету, який не може бути забезпечений без правильної організації бюджетного обліку.

За допомогою бюджетного обліку здійснюється безпосередній контроль за процесом виконання бюджету, ефективним і економним використанням бюджетних коштів.

Серед напрямків бюджетного обліку чималу роль відіграє облік основних засобів.

Бюджетні установи для здійснення своєї діяльності забезпечені основними засобами, які є частиною національного багатства країни. Тому правильна організація обліку використання основних засобів бюджетними організаціями має важливе народногосподарське значення у справі подальшого економічного підйому країни та збереження великої кількості коштів, що спрямовуються на капітальне будівництво.

Бухгалтерський облік основних засобів в бюджетних установах повинен забезпечувати їх збереження та найбільш ефективне використання, правильне документальне оформлення та своєчасне відображення їх руху в поточному обліку, а також правильну оцінку в балансі та звітах.

І серед цих задач чимале значення має облік вибуття основних засобів, якому і присвячена тема моєї курсової роботи.

1. СКЛАД, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОЦІНКА ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ В БЮДЖЕТНИХ
УСТАНОВАХ.

При веденні обліку основних засобів в бюджетних установах використовуються наступні нормативні документи:

. Інструкція з бухгалтерського обліку в установах і організаціях, що перебувають на Державному бюджеті СРСР, Міністерство фінансів, 10 березня 1987 року, № 61;

. Інструкція з бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства, Міністерства економіки України та Держкомстату України від 2 грудня 1997 року №

124/136/71;

. Типова інструкція про порядок списання основних засобів бюджетних установ, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства та Міністерства економіки України від 2 грудня 1997 року № 126/137;

. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, від 30 жовтня

1998 року, № 90.

На сьогоднішній день основною є інструкція № 124/136/71 від 2 грудня
1997 року, а всі нормативні документи, в тому числі й інструкція № 61, якими раніше керувалися бюджетні установи України, діють у тій частині, що не суперечить знову прийнятій інструкції.

Згідно з інструкцією з бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства,
Міністерства економіки України та Держкомстату України від 2 грудня 1997 року № 124/136/71, основними засобами вважаються матеріальні цінності, які використовуються в діяльності установ протягом періоду, що перевищує один рік, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку із фізичним та моральним зносом.

В бюджетних установах не створюються матеріальні блага і основні засоби безпосередньо не приймають участі у виробництві готової продукції, а обслуговують процеси по задоволенню соціально-культурних потреб населення та здійсненню функцій державного управління у країні, тобто являються невиробничими основними засобами.

До основних засобів належать будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини та обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарчий інвентар та приладдя, столовий та кухонний інвентар, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження і капітальні вкладення в них, бібліотечні фонди, музейні цінності (крім музейних експонатів), експонати тваринного світу, документація з типового проектування та інші основні засоби.

Незалежно від вартості та строку служби до основних засобів належать:
. сільськогосподарські машини та знаряддя;
. будівельний механізований інструмент;
. робоча та продуктивна худоба;
. усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей і вантажів;
. музейні цінності, крім музейних експонатів (предметів мистецтва і природознавства, старовини і народного побуту, експонатів наукового, історичного і технічного значення);
. експонати тваринного світу в зоопарках та інших аналогічних установах;
. сценічно-постановочні засоби вартістю за одиницю понад 30 % від суми неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (декорації, меблі і реквізити, бутафорія, театральні і національні костюми, головні убори, білизна, взуття, парики);
. документація з типового проектування;
. бібліотечні фонди.

До основних засобів належать також капітальні вкладення на покращення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи), в орендовані будинки, споруди, обладнання та інші об'єкти, що належать до основних засобів.

Капітальні вкладення в багаторічні насадження, на покращення земель вводяться в склад основних засобів щорічно в сумі витрат на прийняті в експлуатацію площі незалежно від закінчення всього комплексу робіт.

До складу основних засобів також зараховується частина будинку, яка на правах власності належить установі.

До основних засобів не відносяться матеріальні цінності, передбачені Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3.04.93 р. № 250, а саме:

1) предмети із строком служби меншим ніж один рік незалежно від вартості;

2) предмети вартістю придбання за одиницю до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від строку служби;

3) знаряддя лову (трали, неводи, сіті та ін.) незалежно від вартості і строку служби;

4) бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву, сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг і тимчасові будівлі у лісі зі строком експлуатації до двох років (пересувні будиночки, котлопункти, пилкозаточувальні майстерні, бензозаправки та ін.);

5) спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень) незалежно від вартості;

6) спеціальний одяг, спеціальне взуття, постільні речі незалежно від їх вартості і терміну служби;

7) формений одяг, призначений для видачі працівникам установ, одяг і взуття в закладах охорони здоров'я, освіти, соціального захисту, що утримуються за рахунок бюджету, незалежно від вартості та терміну служби;

8) тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;

9) тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах, чи для здійснення технологічних процесів, вартість придбання або виготовлення якої не перевищує 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

10) предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості;

11) молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птиця, кролі, хутрові звірі, сім'ї бджіл, а також піддослідні тварини;

12) багаторічні насадження, що вирощуються в розсадниках як посадочний матеріал.

Основні засоби відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за первісною вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення, а об'єкти (предмети), первісна вартість яких змінювалась, - за відновлювальною вартістю. Зміна первісної вартості основних засобів проводиться у випадках індексації їх балансової вартості відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів
України, добудівлі, дообладнання, реконструкції та часткової ліквідації відповідних об'єктів. Зміна вартості основних засобів після проведення індексації не є підставою для переведення їх на інший субрахунок.
Установи проводять щорічну індексацію балансової вартості груп основних засобів згідно з індексом інфляції року та відповідно до порядку, передбаченого пунктом 8.3.3. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". У випадках, коли проіндексована вартість окремих видів основних засобів (зокрема електронно-обчислювальної техніки) значно відрізняється від їх аналогічних нових зразків, вони зараховуються на баланс установи за ринковими вільними цінами на ці види техніки, діючими станом на дату проведення індексації. При цьому відповідальність за об'єктивність визначення реальної вартості покладається на керівника установи.

Бюджетні установи, які мають на своєму балансі незавершене будівництво, суму зміни вартості обсягів незавершеного будівництва обчислюють відповідно до Рекомендацій Міністерства статистики України та
Фонду державного майна України від 17.01.97 р. № 07/1-06/2 щодо визначення окремих вартісних показників у зв'язку з введенням національної грошової одиниці і відображення їх у статистичній звітності з капітального будівництва.

Облік усіх основних засобів, за винятком бібліотечних фондів, ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбані основні засоби, відноситься зразу на видатки установи. Витрати на капітальний ремонт на збільшення вартості основних засобів не відносяться.

Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліотек, обраховуються за номінальними цінами, включаючи вартість початкових палітурних робіт, за груповим обліком. Витрати на ремонт та реставрацію книг, у тому числі і на повторні палітурні роботи, на збільшення вартості книг не відносяться і списуються на видатки по кошторису установи.

На основні засоби бюджетних установ амортизаційні нарахування не проводяться, а нараховується знос.

Суми податку на додану вартість, які сплачуються при отриманні
(купівлі) основних засобів, не враховуються до вартості основних засобів і відносяться на статтю видатків на придбання цих засобів.

2. ОБЛІК ЛІКВІДАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ.

Основні засоби, які стали непридатними, підлягають списанню у відповідності з Типовою інструкцією про порядок списання основних засобів бюджетних установ, затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства України та Міністерства економіки України від 02.12.97 р. №
126/137. .Дана інструкція розроблена з метою встановлення єдиних вимог до порядку списання основних засобів установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів.

З балансів установ можуть бути списані будівлі, споруди, устаткування, прилади, обладнання, транспортні засоби, інвентар та інші основні засоби, які стали непридатними для подальшого використання: морально застарілі, зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані). Крім того, підлягають списанню будівлі, споруди, що підлягають знесенню у зв'язку з будівництвом нових об'єктів, та такі, що зруйновані часом.

Для оформлення списання основних засобів, які стали непридатними, застосовуються: акт про списання основних засобів в бюджетних установах
(типова форма № ОЗ-3 (бюджет)), акт про ліквідацію транспортних засобів
(типова форма № ОЗ-4 (бюджет)), акт на списання виключеної із бібліотеки літератури в бюджетних установах (типова форма № ОЗ-5 (бюджет)).

Облік операцій по вибуттю та переміщенню основних засобів ведеться в накопичувальній відомості форма 438 (меморіальний ордер 9). Записи в накопичувальній відомості здійснюються по кожному об'єкту окремо. При цьому в графі "Разом" записується сума вибулих та переміщених матеріальних цінностей, яка повинна дорівнювати сумі записів по дебету субрахунків. Після закінчення місяця підсумки на субрахунках записуються в книгу "Журнал-головна".

Для контролю за правильністю бухгалтерських записів на рахунках синтетичного і аналітичного обліку складаються оборотні відомості форми
№ 285 і № 326 по кожній групі аналітичних рахунків, які об'єднані відповідним синтетичним рахунком. Підсумок оборотів і залишки на кожному аналітичному рахунку оборотних відомостей звіряються із підсумком оборотів і залишками на цих субрахунках в книзі "Журнал-головна".

Оборотні відомості по основних засобах складаються щоквартально.

Для визначення непридатності основних засобів і встановлення неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання цих засобів наказом керівника установи щорічно створюється постійно діюча комісія у складі:

. керівника або його заступника (голова комісії);
. головного бухгалтера або його заступника (в установах і організаціях, в яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена - особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);
. керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які обліковують матеріальні цінності;
. особи, на яку покладено відповідальність за збереження основних засобів;
. інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).

Для участі в роботі комісії по встановленню непридатності автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників та інших основних засобів, які перебувають під наглядом Державних інспекцій, запрошується представник відповідної інспекції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта. У тих установах, де технічне обслуговування здійснюється своїми штатними спеціалістами, акт чи довідка готуються ними. У цьому випадку до складу комісії входить відповідний спеціаліст даної установи.

Постійно діюча комісія установи:

а) проводить огляд основних засобів для складання акта на їх списання, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію
(технічні паспорти, поетапні плани, відомості дефектів та інші документи), а також дані бухгалтерського обліку; б) встановлює неможливість відновлення і подальшого використання об'єкта в даній установі та вносить пропозиції про його продаж, передачу чи списання; в) встановлює конкретні причини списання об'єкта: фізичне або моральне зношення, реконструкція, порушення нормальних умов експлуатації, аварія та інше; г) встановлює осіб, з вини яких трапилося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації; д) встановлює можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів списаного об'єкта і проводять їх оцінку; є) здійснює контроль за вилученням із списаних основних засобів придатних вузлів, деталей та матеріалів із кольорових і дорогоцінних металів, визначає їх кількість, вагу, та контролює їх здачу на відповідний склад.

У тих випадках, коли обладнання списується у зв'язку з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією та технічним переоснащенням діючих об'єктів, комісія перевіряє його наявність у плані реконструкції та технічного переоснащення, затвердженому вищестоящою організацією, та робить в акті на списання посилання на пункт та дату затвердження плану.

За результатами обстеження комісією складаються акти на списання основних засобів за встановленими формами.

В актах на списання вказуються дані, які характеризують об'єкт: рік виготовлення або будівництва, дата його отримання установою, первісна вартість (для проіндексованих - відновлювальна), сума нарахованого зносу за даними бухгалтерського обліку, кількість проведених капітальних ремонтів та інше.

В акті детально вказуються причини вибуття об'єкта, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів та обгрунтовується недоцільність і неможливість їх відновлення.

При списанні із балансів установ та організацій основних засобів, які вибули внаслідок аварій, до акта про списання додається копія акта про аварію, де пояснюються причини, які викликали аварію та вказуються заходи, прийняті щодо винних осіб.

Складені комісією акти на списання основних засобів затверджуються керівником установи.

Списання з балансів основних засобів проводиться в наступному порядку:

а) з балансів бюджетних установ, які утримуються за рахунок державного бюджету:
. вартістю за одиницю в розмірі до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з дозволу керівника установи;
. вартістю за одиницю в розмірі від 150 неоподатковуваних мінімумів до

300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з дозволу вищестоящої організації;
. вартістю за одиницю в розмірі понад 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з дозволу міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади; б) з балансів бюджетних установ, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів:
. вартістю за одиницю в розмірі до 75 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - керівниками установи, які є розпорядниками коштів;
. вартістю за одиницю в розмірі від 75 неоподатковуваних мінімумів до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – з дозволу вищестоящої установи;
. вартістю за одиницю в розмірі понад 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з дозволу місцевої державної адміністрації.

Списання основних засобів з балансів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій - проводиться з дозволу їх керівника, незалежно від їх вартості.

Усі деталі, вузли і агрегати розібраного та демонтованого обладнання, які придатні для ремонту іншого обладнання, а також матеріали, отримані від ліквідації основних засобів, оприбутковуються на відповідних субрахунках бухгалтерського обліку, а непридатні деталі та матеріали оприбутковуються як вторинна сировина і обов'язково здаються установі, на яку покладено збір такої сировини.

Вилучені після демонтажу основних засобів деталі і вузли, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, відповідно до "Положення про порядок збирання і здавання відходів і лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння" від 23.06.94 р. N 54/11/161/91/15, затвердженого
Міністерством фінансів України, Міністерством економіки України,
Державним комітетом України із матеріальних ресурсів, Національним банком
України, Держріддорогметом та зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України від 9.07.94 р. N 158/367, підлягають здачі на спеціалізовані підприємства України, що здійснюють приймання та переробку відходів і лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Деталі та вузли, які не використовуються в даній установі для ремонту машин, інструментів, приладів, обладнання, виготовлені із кольорових металів, підлягають обов'язковій здачі установам, на які покладено збір такої сировини.

За наявності відомчих або централізованих пунктів по збиранню і демонтажу техніки, апаратури, приладів та інших виробів останні здаються без демонтажу, цілим комплексом.

Згідно до інструкції № 126/137 від 02.12.98 р., забороняється знищувати, викидати, здавати в лом із кольорових і чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, без попереднього їх вилучення і одночасного оприбуткування цінних деталей.

Безоплатна передача, списання і реалізація техніки, апаратури та інших основних засобів за цінами нижчими від вартості дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що містяться в них, забороняється.

Розбирання та демонтаж основних засобів, які втратили своє виробниче значення або стали непридатними, проводиться тільки після затвердження у встановленому порядку акта про їх списання.

Посадові особи, винні у порушенні зберігання основних засобів та в безгосподарному ставленні до них (знищенні, підпалюванні та ін.), притягаються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

Визначення сум збитки здійснюється відповідно до постанови Кабінету
Міністрів України від 22.01.96 р. N 116 "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" та Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей".

Предмети, які втратили своє значення, але придатні для використання, можуть бути списані тільки за умови, що їх неможливо продати чи передати іншій установі.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади видають при необхідності галузеві інструкції по списанню основних засобів, узгодивши їх з чинним законодавством та Типовою інструкцією про порядок списання основних засобів бюджетних установ.

3. ОБЛІК БЕЗКОШТОВНОЇ ПЕРЕДАЧІ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ.

Реалізація основних засобів шляхом безоплатної передачі дозволяється лише бюджетним установам:

- у межах одного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади - установам, що утримуються за рахунок державного бюджету;

- у межах одного бюджету - установам, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів.

Відповідно до Положення про порядок передачі державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.96 р. N
678, передача майна, здійснюється таким чином: а) цілісних майнових комплексів установ, об'єктів незавершеного будівництва, окремих інвентарних об'єктів із загальнодержавної власності у власність адміністративно-територіальних одиниць та навпаки - відповідно до чинного законодавства; б) об'єктів незавершеного будівництва, окремих інвентарних об'єктів, що належать установам (будівель, споруд, машин, устаткування, інших облікових одиниць основних засобів) із сфери управління одних центральних органів виконавчої влади, до сфери управління інших центральних органів виконавчої влади - на підставі рішень цих органів і за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів
України; в) основних засобів із власності одних адміністративно- територіальних одиниць у власність інших адміністративно-територіальних одиниць - на підставі рішень органів, уповноважених розпоряджатися майном відповідних адміністративно-територіальних одиниць; г) державного майна самоврядних організацій (Національної академії наук, інших аналогічних організацій) до сфери управління центральних органів державної виконавчої влади - на підставі рішень самоврядної організації та Кабінету Міністрів України, якщо інше не передбачено законодавчими актами та актами Президента України, якими встановлено спеціальний режим використання цього майна; д ) основних засобів одних установ іншим установам, що належать до сфери управління одних і тих же центральних органів виконавчої влади - на підставі рішень цих органів.

У випадках передачі основних засобів, що були в експлуатації, в документах вказується їх первісна вартість та сума нарахованого зносу.

4. ОБЛІК РЕАЛІЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ.

Продаж основних засобів (у тому числі повністю зношених) здійснюється тільки через аукціони чи біржі.

Продаж основних засобів, вартість яких перевищує розмір 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, проводиться за умови обов'язкового погодження з органами, уповноваженими розпоряджатися цим майном.

Суми, отримані установами від продажу чи демонтажу основних засобів
(крім будівель і споруд), залишаються у розпорядженні установи з правом їх подальшого використання на ремонт, модернізацію або придбання нових засобів того ж призначення. При цьому кошти, отримані від реалізації та розбирання основних засобів, придбаних за рахунок позабюджетних коштів, використовуються після сплати податків, встановлених законодавством. Суми, отримані установами від продажу чи демонтажу будівель і споруд, вносяться в доход того бюджету, за рахунок якого ці установи утримуються.

Список літератури:

1) Інструкція з бухгалтерського обліку в установах і організаціях, що перебувають на Державному бюджеті СРСР, Міністерство фінансів, 10 березня

1987 року, № 61;

2) Інструкція з бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства, Міністерства економіки України та Держкомстату України від 2 грудня 1997 року №

124/136/71;

3) Типова інструкція про порядок списання основних засобів бюджетних установ, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства та Міністерства економіки України від 2 грудня 1997 року № 126/137;

4) Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, від 30 жовтня 1998 року, № 90;

5) Положення про порядок передачі державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.96 р. N 678;