1. Вступ
2. Основна частина
2.1 Облік реалізації товарів зі складів (оптом)
2.2 Облік реалізації товарів транзитом
2.3 Облік внутрішньосистемного відпуску товарів
2.4 Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі
2.5 Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі
2.6 Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів
2.7 Облік бартерних (товарообмінних) операцій
2.8 Облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок
3. Висновки
1.
Вступ
В цій роботі ми розглянемо тему “Реалізація придбаних товарів”. Ця тема буде розглянута на підставі таких питань:
1) Облік реалізації товарів зі складів (оптом);
2) Облік реалізації товарів транзитом;
3) Облік внутрішньосистемного відпуску товарів;
4) Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі;
5) Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі;
6) Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів;
7) Облік бартерних (товарообмінних) операцій;
8) Облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок.
В першому питанні ми розглянемо обліку реалізації товарів зі складів (оптом), рахунки які застосовуються для цього, а також порядок здійснення проводок при цій реалізації.
В другому питанні ми розглянемо облік реалізації товарів транзитом, як з участю оптових підприємств у розрахунках так і без їх участі, порядок та принцип здійснення обліку у даному випадку.
В третьому питанні ми розгляне облік внутрішньо системного відпуску товарів, його особливості, порядок обліку, призначення.
В четвертому питанні ми розглянемо облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі, особливості обліку, порядок здійснення проводок, та рахунки які при цьому застосовуються.
В п’ятому питанні ми розглянемо облік товарних операцій в дрібнороздрібной мережі, порядок здійснення обліку, план рахунків використовуємих для цього обліку.
В шостому питанні ми розглянемо розрахунок торгівельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів, порядок та правило здійснення цих розрахунків, застосування цих розрахунків.
В сьомому питанні ми розглянемо облік бартерних (товарообмінних) операцій, їх особливості, порядок проведення, облік на підприємстві.
В восьмому питанні ми розглянемо облік реалізації товарів в торгівлі з застосуванням знижок, види знижок, їх використання підприємствами торгівлі, порядок обліку, регулювання цього питання нормативними документами.
При написанні цієї роботи була використана вітчизняна література, а саме: підручники Сопко В.В. “Бухгалтерський облік” та Ткаченко Н.М. “Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності”, переодична література — газета “Все про бухгалтерський облік”.
2. Основна частина
2.1 Облік реалізації товарів зі складів (оптом)
Підприємства оптової торгівлі — оптові підприємства — застосовують дві форми реалізації товарів: зі складів (складський оборот) і транзитом (транзитний оборот).
У разі складської реалізації товари відпускаються зі складів оптової бази на підставі рахунків–фактур (в яких зазначаються найменування, кількість, сорт, ціна виробничника або митна вартість, торговельні та постачальницько–збутові знижки та націнки, транспортні та інші витрати, що входять до ціни товару), які слугують далі підставою для виписки розрахункових документів, поданих до оплати покупцям.
На вартість товарів, відвантажених і відпущених покупцям, тари під товарами і транспортних послуг, що підлягають відшкодуванню покупцями, у бухгалтерському обліку складають проведення (при касовому методі):
Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реалізація товарів оптом” на суму реалізованих товарів по собівартості
Кредит рахунка № 41 “Товари”, субрахунок № 1 “Товари на складах” — на вартість товарів за цінами виробника
Кредит рахунка № 41 “Товари”, субрахунок № 3 “Тара під товарами і порожня” — на вартість тари під товарами
Кредит рахунка № 76 “Розрахунки з дебіторами і кредиторами” тощо — на суму, що підлягає відшкодуванню покупцями послуг транспортних підприємств.
Одночасно робиться запис:
Дебет рахунку № 62 “Розрахунки з покупцями”
Кредит рахунку № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реалізація товарів оптом” на суму реалізованих товарів по продажній ціні.
У міру надходження платежів від покупців на підставі виписок банку робиться запис:
Дебет рахунків № 51 “Розрахунковий рахунок”, № 52 “Валютний рахунок” і т.ін. — на всю суму реалізованих товарів за продажними цінами, а також відшкодування тари і транспортних послуг
Кредит рахунка № 62 “Розрахунки з покупцями”.
Торговельні та інші підприємства, які надають торговельно-посередницькі послуги, сплачують до бюджету податок на додану вартість, обчислений в установленому розмірі до суми різниці між продажною ціною і купівельною вартістю товарів (яка утворюється за рахунок реалізованих знижок, націнок на товари, комісійних винагород тощо).
На суму податку на додану вартість, яка підлягає перерахуванню до бюджету, робиться запис:
Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реалізація товарів оптом”
Кредит рахунка № 68 “Розрахунки з бюджетом”.
Наприкінці місяця сума валового прибутку списується на рахунок № 80 “Прибутки і збитки” записом:
Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реалізація товарів оптом”
Кредит рахунка № 80 “Прибутки і збитки”.
Синтетичний і аналітичний облік відвантаження та реалізації товарів в оптових підприємствах провадять так само, як і облік реалізації готової продукції на промислових підприємствах.
2.2 Облік реалізації товарів транзитом
У разі транзитної реалізації постачальники відвантажують покупцям товари, обминаючи склади і бази оптового підприємства. Така форма реалізації товарів прискорює просування їх до споживачів і знижує витрати обігу (вдається уникнути проміжних операцій з вивантаження, складування, зберігання та реалізації товарів).
Реалізація товарів транзитом може відбуватися двома способами:
1) з участю оптового підприємства в розрахунках;
2) без його участі в розрахунках.
При транзитній реалізації з участю в розрахунках оптове підприємство не лише організовує оборот, а й розраховується за товари як з постачальниками, так і з покупцями. На підставі договорів, укладених з постачальником і покупцем, оптове підприємство виписує постачальникові наряд на відвантаження товарів покупцеві, де подає перелік товарів, які підлягають відвантаженню. Копію наряду надсилають покупцеві. На відвантажені товари постачальник виписує розрахунково-платіжні документи, один комплект яких надсилається покупцеві, другий — оптовому підприємству, яке має стягнути платежі за реалізовані товари з покупців і перерахувати їх постачальнику. Якщо транспортні витрати мають оплачуватися за рахунок покупця, а товар було доставлено транспортом постачальника, то в обох комплектах розрахункових документів зазначається сума транспортних витрат, які підлягають відшкодуванню. Якщо ці витрати має відшкодовувати оптове підприємство, то вони зазначаються лише в його комплекті розрахункових документів.
Операції з транзитної реалізації товарів відображаються в системі рахунків так само, як облік реалізації товарів зі складів з тією різницею, що придбання і відвантаження товарів покупцям відображають одночасно, пропускаючи рахунок № 41 “Товари”.
2.3 Облік внутрішньосистемного відпуску товарів
Реалізацію товарів потрібно відрізняти від внутрішньосистемного відпуску товарів, під яким розуміють відпуск товарів з баз і розподільчих складів оптових підприємств іншим оптовим або роздрібним підприємствам та підприємствам громадського харчування, які входять до складу однієї вищестоящої організації. Внутрішньосистемний відпуск товарів відбувається в порядку їх переміщення за нарядами вищестоящих організацій.
Оборот за внутрішньосистемним відпуском товарів обліковують окремо від реалізації товарів стороннім покупцям на рахунку № 47 “Внутрішньосистемний відпуск товарів”. Завдяки цьому уникають повторного відображення реалізації товарів оптом.
Порядок обліку операцій із внутрішньосистемного відпуску товарів аналогічний порядку обліку операцій з реалізації товарів зі складів, окрім випадків стягування з покупців так званих відрахувань на користь бази. У таких випадках товари відпускають за купівельними цінами з внесенням до розрахункових документів установленого розміру відрахувань (націнки складу). Проте відпущені товари з дебетом і кредитом рахунка № 46 “Внутрішньосистемний відпуск товарів” відображаються в одній оцінці — за купівельними цінами, тому сальдо рахунок № 47 не має.
Пояснюється це й тим, що разом з товаром оптові бази передають за внутрішньосистемним оборотом знижки, одержані від постачальників.
На суму відрахувань, одержаних на покриття затрат за внутрішньосистемним відпуском товарів, роблять запис:
Дебет рахунка № 51 “Розрахунковий рахунок”
Кредит рахунка № 80 “Прибутки і збитки”, субрахунок “Відрахування, одержані за відпуску товарів”.
2.4 Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі
Підприємства роздрібної торгівлі, як правило, реалізують товари за готівку. Розмір реалізації дорівнює сумі готівки, яка надійшла до каси за продані товари. Суму виручки встановлюють на підставі показників касового лічильника і одночасно підрахунку чеків у продавців.
Підставою для відображення в обліку операцій з реалізації товарів є звіт касира і товарний звіт матеріально відповідальної особи (з доданими документами).
Облік реалізації товарів ведуть на рахунку № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”. Сума виручки за товари за продажними цінами (разом із торговельними знижками, націнкою на товари) на підставі звітів касира відображається записом:
Дебет рахунка № 50 “Каса”
Кредит рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”.
Вартість реалізованих товарів за продажними цінами на підставі товарних звітів матеріально відповідальних осіб списується з їх підзвіту записом:
Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”
Кредит рахунка № 41 “Товари”, субрахунок № 2 “Товари в роздрібній торгівлі”.
Отже, протягом місяця вартість реалізованих товарів за дебетом і кредитом рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб” відображається однаковою оцінкою — за продажними (роздрібними) цінами. Для того щоб визначити купівельну вартість цих товарів і валовий дохід від їх реалізації, наприкінці місяця розраховують і списують суму торговельної націнки (знижки), яка відноситься до вартості реалізованих товарів. При цьому робиться запис способом “червоного сторно”:
Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”
Кредит рахунка № 42 “Торгова націнка”.
На суму податку на додану вартість, обчислену за встановленими ставками і процентами до різниці між продажною і купівельною ціною реалізованих товарів (що дорівнює сумі реалізованих торговельних знижок і націнок), а також акцизного збору (за підакцизними товарами) робиться запис:
Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”
Кредит рахунка № 68 “Розрахунки з бюджетом”, субрахунки № “Розрахунки за податком на додану вартість” і “Розрахунки за акцизним збором”.
Перерахування до бюджету податку на додану вартість і акцизного збору на підставі виписок банку відображають записом:
Дебет рахунка № 68 “Розрахунки з бюджетом”
Кредит рахунка № 51 “Розрахунковий рахунок”.
Кредитове сальдо субрахунка № 46–3 “Реалізація товарів у роздріб” показує валовий дохід від реалізації (що дорівнює сумі реалізованих торговельних знижок і націнок на товари за відкидання ПДВ). Наприкінці місяця сума валового доходу списується на кредит рахунка № 80 “Прибутки і збитки”:
Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”
Кредит рахунка № 80 “Прибутки і збитки”.
Після цього рахунок № 46 “Реалізація”, субрахунок № З “Реалізація товарів у роздріб” закривається.
При реалізації товарів у кредит їх вартість повністю включають до роздрібного товарообігу торговельного підприємства за датою фактичного відпуску товарів покупцеві. Тому на всю вартість реалізованих у кредит товарів робиться запис:
Дебет рахунка № 50 “Каса” — на суму початкових платежів готівкою до каси (20–50 % роздрібної ціни товару)
Дебет рахунка № 62 “Розрахунки з покупцями і замовниками” — на суму наданого кредиту
Кредит рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб” — на всю вартість реалізованих у кредит товарів.
Одночасно з матеріально відповідальних осіб списується роздрібна ціна проданих товарів:
Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”
Кредит рахунка № 41 “Товари”
Торговельна націнка (знижка) за товарами, проданими в кредит, наприкінці місяця списується в загальноприйнятому порядку (способом “червоного сторно”):
Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”
Кредит рахунка № 42 “Торговельна націнка”.
З надходженням грошей від покупців на погашення кредиту робиться запис:
Дебет рахунка № 50 “Каса”
Кредит рахунка № 62 “Розрахунки з покупцями і замовниками”.
Оплата окремих товарів, які мають високу продажну вартість, може провадитись через Ощадбанк розрахунковими чеками і в бухгалтерському обліку торговельного підприємства відображається записом:
Дебет рахунка № 56 “Інші грошові кошти”, субрахунок № 2 “Грошові документи”
Кредит рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”.
Наявна виручка від реалізації товарів підприємствами роздрібної торгівлі вноситься до банку для зарахування на розрахунковий рахунок. При цьому на підставі квитанції, виданої банком, або копії супровідної відомості на здачу виручки інкасаторам робиться запис:
Дебет рахунка № 56 “Інші грошові кошти”, субрахунок № 1 “Грошові кошти в дорозі”
Кредит рахунка № 50 “Каса”.
Такий порядок зумовлений тим, що банк, як правило, здані йому гроші зараховує на рахунок торговельного підприємства і на підставі виписки банку робиться запис:
Дебет рахунка № 51 “Розрахунковий рахунок”
Кредит рахунка № 56 “Інші грошові кошти”, субрахунок № 1 “Грошові кошти в дорозі”.
Сальдо рахунка № 56 “Грошові кошти в дорозі”, субрахунок № 1 “Грошові кошти в дорозі” може бути лише дебетовим. Якщо окремі суми на перше число наступного місяця не будуть зараховані на рахунок торговельного підприємства, бухгалтерія має вжити заходів, аби розшукати суми, які не надійшли.
2.5 Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі
Відпуск товарів в дрібнороздрібну мережу (кіоски, ларьки, лотки) оформляється видаткова–прибутковими накладними, які виписуються в двох примірниках. Один з них видається особі, яка одержала товар, а інший лишається у матеріально відповідальної особи, яка відпустила товар. У накладній зазначається найменування, сорт, продажна ціна і вартість відпущених товарів. У бухгалтерії відпуск товарів в дрібнороздрібну мережу реєструється в Книзі обліку дрібнооптового відпуску товарів і розрахунків з продавцями.
Після реєстрації товарів продавці здають виручку до каси фірми (магазину), про що робиться відмітка у видаткова–прибутковій накладній із зазначенням номера і дати прибуткового касового ордера, завіреного підписом бухгалтера.
У встановлені строки матеріально відповідальні особи, до яких прикріплена дрібнороздрібна мережа, здають використані видаткова–прибуткові накладні до бухгалтерії. У графі “Прибуток” товарного звіту в хронологічному порядку перелічують усі видаткова-прибуткові накладні, на підставі яких були оприбутковані товари і тара. У графі “Видаток” на підставі виписаних квитанцій показують суму виручки від реалізації товарів. В окремій графі відображається вартість повернених товарів.
Перевірені товарні звіти записує бухгалтер у “Відомість прийнятих від підзвітних матеріально відповідальних осіб товарних звітів”, на підставі яких робиться наведений далі запис.
1) На суму виручки, зданої підзвітними особами до каси фірми (магазину) або до установи банку:
Дебет рахунка № 50 “Каса” або рахунка № 56 “Інші грошові кошти”, субрахунок № 2 “Грошові кошти в дорозі”
Кредит рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”.
2) На списання з підзвітних матеріально відповідальних осіб дрібнороздрібної мережі реалізованих ними товарів за продажними цінами:
Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”
Кредит рахунка № 41 “Товари”, субрахунок № 2 “Товари в роздрібній торгівлі”.
2.6 Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів
Як уже зазначалося, протягом місяця на дебеті і кредиті рахунка № 46 “Реалізація” вартість реалізованих товарів відображається однаковою оцінкою — за продажними цінами. Для того щоб визначити купівельну (реальну) вартість цих товарів і виявити валовий дохід від їх реалізації, наприкінці місяця має бути визначена і списана сума торговельних націнок і знижок, які відносяться до цих товарів.
Від точності обчислення реалізованих торгових знижок (націнок) залежить реальність виявленого фінансового результату:
завищення реалізованих торгових знижок (націнок) призводить до необгрунтованого збільшення прибутку, а зниження — до його зменшення.
Суму торговельних націнок (знижок) визначають або на підставі інвентаризаційних описів (обчисленням торгової знижки за кожним товаром, внесеним до опису, якщо наприкінці місяця проводилась інвентаризація), або виходячи із середнього процента торговельних знижок (націнок) до всієї маси реалізованих і залишку нереалізованих товарів на підставі спеціального наведеного далі розрахунку.
1. До суми торговельних знижок (націнок) на залишок товарів на початок місяця (кредитове сальдо рахунка № 42) додають суму кредитового обороту за цим рахунком (одержані знижки, зроблені націнки) і віднімають суму обороту за дебетом рахунка № 42 (на інші списання).
2. До вартості реалізованих за місяць товарів за продажними цінами (оборот за дебетом рахунка № 46) додають вартість залишку товарів на кінець місяця (дебетове сальдо рахунка № 41).
Обчислена сума знижок (націнок) на залишок нереалізованих на кінець місяця товарів записується як кредитове сальдо рахунка № 42 “Торговельна націнка”, а при складанні балансу відображається окремою статтею цієї самої назви. Це дає змогу визначити купівельну ціну залишку товарів як різницю між 'їх продажною ціною і сумою знижок (націнок).
Сума знижок (націнок), які відносяться до товарів реалізованих, списується способом “червоного сторно” на дебет рахунка № 46 “Реалізація” в кореспонденції з кредитом рахунка № 42 “Торговельна націнка”.
3. Діленням здобутої суми торговельних знижок (націнок) на вартість реалізованих і залишок нереалізованих на кінець місяця товарів і множенням на 100 визначають середній процент знижок (націнок).
4. Множенням вартості залишку нереалізованих на кінець місяця товарів на середній процент знижок (націнок) і діленням на 100 визначають суму торговельних знижок (націнок), які відносяться до цього залишку.
5. Відніманням із всієї суми торговельних знижок (націнок) суми знижок (націнок), які відносяться до залишку товарів, визначають суму знижок (націнок), які відносяться до товарів реалізованих (табл. № 1).
Таблиця № 1.
Розрахунок розподілу торговельних знижок (націнок) на залишок нереалізованих на кінець місяця товарів і на товари реалізовані
№ п/п Показник Сума, тис. грн.
1 Сума торговельних знижок (націнок) на залишок товарів на початок звітного місяця (кредитове сальдо рахунка № 42) 1000
2 Сума одержаних за звітний місяць знижок (зроблених націнок) за звітний місяць (оборот за кредитом рахунка № 42) 11800
3 Сума знижок (націнок) на інші списання товарів (оборот за дебетом рахунка № 42) 300
4 Разом сума знижок (націнок) до розподілу (п.1 + п.2 — п.3) 12500
5 Вартість реалізованих за звітний місяць товарів за продажними цінами (дебет рахунка № 46) 42000
6 Залишок нереалізованих на кінець місяця товарів за продажними цінами (дебетове сальдо рахунка № 41) 8000
7 Разом (п.5 + п.6) 50000
8 Середній процент знижок (націнок) на товари (п.4 : п.7) : 12500 : 50000- 100 = 25 %
9 Сума знижок (націнок) на залишок нереалізованих на кінець місяця товарів (п.5 п.8 : 100) : 8000- 25: 100 = 2000 2000
10 Сума знижок (націнок) на товари реалізовані (п.4 - п.9) : 12500 - 2000 = 10500 10500
2.7 Облік бартерних (товарообмінних) операцій
У бартерних угодах грошові розрахунки замінюються обміном товарами згідно з відповідним договором. Мета бартерних угод — усунення грошових платежів. Вони особливо ефективні в разі, коли підприємству бракує коштів.
При бартерному обміні підприємством з одного боку має бути відображена реалізація товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), а з іншого — процес їх придбання (минаючи грошові розрахунки). Днем здійснення обороту вважається день передачі за бартером матеріальних цінностей покупцеві. Звідси в бухгалтерському обліку при бартерному обміну вартість готової продукції, товарів, матеріалів, а також виконаних робіт у порядку бартерних операцій відображається за дебетом рахунка № 62 “розрахунки з покупцями і замовниками” і кредитом рахунка № 46 “Реалізація”. Одержані за бартером матеріальні цінності (роботи, послуги) мають бути відображені за дебетом матеріальних та інших рахунків і кредитом рахунка № 60 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”. Заборгованість покупця погашається взаємним заліком заборгованості постачальникові записом за дебетом рахунка № 60 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками” у кореспонденції з кредитом рахунка № 62 “Розрахунки з покупцями і замовниками”.
Товарообмін здійснюється за цінами придбання товарно–матеріальних цінностей. Різниця у вартості обмінюваних за бартером цінностей відшкодовується тією стороною, вартість товарів якої виявилася нижчою.
Якщо учасниками бартерної операції є юридичні особи різних держав, то курсові різниці за валютними операціями, які утворилися між датою відвантажених (відпущених) за бартером товарів і датою одержання від іноземного партнера матеріальних цінностей, списується на рахунок № 80 “Прибутки і збитки”.
2.8 Облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок
Облікова політика представляє собою порядок здійснення первинного спостереження, вартісного вимірювання, поточного групування та підсумкового узагальнення фактів господарської діяльності підприємства, який ґрунтується на принципі грошової оцінки. Складовою облікової політики можна вважати політику цін, де ціна виражає мінову вартість товарів в грошовому виразі на ринку.
Згідно з п.53 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою КМУ від 03.04.93 р. № 250, з подальшими змінами і доповненнями (далі — Положення), товари на підприємствах роздрібної торгівлі відображаються в балансі за продажними (роздрібними) цінами, а на оптових складах і базах торговельних підприємств — або за продажними цінами, або за цінами закупки (придбання). Причому підприємство повинне забезпечити незмінність прийнятої методології відображення товарів протягом поточного року.
Враховуючи світовий досвід, торговельні підприємства в Україні все частіше при реалізації товарів надають покупцям різноманітні знижки — на велику кількість придбаного товару, за скорочення термінів оплати, сезонні знижки тощо. Від того, за якими цінами підприємство веде облік товарів, залежать бухгалтерські записи при наданні торгових знижок покупцям.
Бухгалтерські проводки по наданню знижок на велику кількість придбаного товару розглянуто на прикладі підприємства, яке веде облік товарів за продажними цінами.
Приклад 1
Нехай покупна вартість одиниці товару "А" для торговельного підприємства складає 50 грн., крім того, ПДВ — 10 ґрн.
Підприємство відображає в обліку товар А за ціною продажу — 75 грн., крім того, ПДВ — 15 грн., разом — 90 грн. за одиницю. Проте тим покупцям, які придбають товар в кількості 200 і більше одиниць, торговельне підприємство надає знижку 18 грн. на одиницю товару, і продажна ціна в такому випадку складає разом з ПДВ 72 грн. за одиницю. Бухгалтерські проводки дивіться а таблиці № 2.
Застосування системи знижок дозволяє знизити витрати обігу, збільшити обсяг товарообігу і суму прибутку торговельного підприємства. Проте при застосуванні системи знижок необхідно враховувати наступне.
Якщо оптове торговельне підприємство застосовує методику обліку товарів з відображенням у балансі за продажними цінами (а роздрібне торговельне підприємство завжди зобов'язане використовувати цю методику), то при продажу товари зі знижкою необхідно на суму знижки зменшити облікову вартість товару; коли ж облік товарів ведеться за покупними цінами то відображати бухгалтерською проводкою зменшення облікової вартості товару при наданні знижки (яка не зменшує вартості товару нижче ціни придбання) не потрібно.
У податковому обліку передбачені певні обмеження, які направлені на попередження зловживань при продажу товарів за штучно заниженими цінами, — згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.97 р. № 283/97–ВР дохід для цілей оподаткування при продажу товарів пов'язаним особам, особам, які не є платниками податку на прибуток або сплачують податок за іншими, ніж платник податку, ставками, а також при проведенні товарообмінних (бартерних) операцій визначається виходячи з договірних цін, але не менших, ніж звичайні ціни (пункти 7.4 та 7.1 статті 7 Закону); аналогічні застереження передбачені при нарахуванні ПДВ пунктом 4 2 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03 0497р. № 168/97–ВР.
Зазначених податкових обмежень досить для захисту інтересів держави; якщо ж підприємство реалізує товари із застосуванням системи знижок у межах своєї торговельної націнки в умовах звичайного ведення господарської діяльності, коли для всіх покупців передбачені однакові умови реалізації і застосування системи знижок, що затверджені розпорядчим документом керівника підприємства, надання знижки не повинно розцінюватися як продаж із порушенням правила “звичайної ціни”.
Поряд зі знижками, що надаються покупцеві при відвантаженні товару, з міжнародного досвіду відомі знижки за до строкову оплату товару. Оскільки продавці зацікавлені в якнайшвидшому обороті капіталу, то при відвантаженні товару за ціною 100 грн. у рахунку–фактурі може бути зазначена умова знижки, наприклад “2/10”. Це означає, що якщо покупець протягом 10 днів від дати отримання товару і рахунка–фактури може розплатитися з продавцем, то йому дозволено оплатити товар зі знижкою 2% — тобто досить перерахувати тільки 98 грн., а не 100.
На момент відвантаження товарів продавець не завжди знає, чи захоче покупець скористатися знижкою за дострокову оплату, тому при обліку реалізації товарів враховується повна вартість товару — 100 грн.; якщо ж покупець достроково оплачує товар, сума наданої знижки — 2 грн — відображається, наприклад, в обліку підприємств США по дебету спеціального рахунка “Знижки з продажу”. На суму наданих за звітний період знижок продавець зменшує обсяги валової реалізації, які відображені у Звіті про прибутки і збитки.
Оскільки надання знижки за дострокову оплату товарів як інструмент цінової політики підприємства дає можливість збільшити швидкість обороту капіталу, то виникає питання: а як в умовах діючого в Україні законодавства надати покупцеві знижку за дострокову оплату раніше відвантаженого товару?
Таблиця 2.
Надання знижок на велику кількість проданого товару (облік товарів ведеться за продажними цінами)
№ Господарська операція Дт Кт Сума, грн. Валові доходи Валові витрати
1. У продавця
1.1 Отримані від фабрики і оприбутковані на торговельне підприємство 1000 одиниць товару “А” (перша подія) 41 60 50000 — 50000
1.2 — одночасно на суму ПДВ 68 60 10000 — —
2.1 Відображається товарна надбавка на суму ПДВ 41 42 10000 — —
2.2 — на суму націнки торговельного підприємства, в результат продажна ціна складає 90 грн за одиницю 41 42 30000 — —
3.1 Торговельне підприємство оплачує фабриці товари (друга подія) 60 51 60000 — —
4.1 На торговельне підприємство надійшла передоплата за 200 одиниць товару “А” від покупця (перша подія) з урахуванням знижок на велику кількість придбаного товару тобто за ціною разом з ПДВ — 72 грн. за одиницю 200?72грн =14400грн 51 62 14400 12000 —
4.2 — одночасно на суму ПДВ 67/1 68 2400 — —
5.1 Торговельне підприємство в обліку способом сторно надану покупцеві знижку на 200 одиниць товару в сумі 3600 грн. 41 42 3600 сторно — —
5.2 Відвантажено покупцеві 200 одиниць товару з урахуванням наданої знижки (друга подія) 62 46 14400 — —
5.3 — одночасно на суму ПДВ 46 67/1 2400 — —
5.4 Списана вартість 200 одиниць товару на реалізацію з урахуванням знижки 46 41 14400 — —
5.5 Способом сторно списується на фінансовий результат сума ПДВ у вартості реалізованих товарів 46 80 2400 сторно — —
5.6 Способом сторно списується надбавка торговельного підприємства на реалізовані товари 80 42 4400 сторно — —
Звичайно можна і в самому договорі купівлі–продажу передбачити умову про надання певної знижки якщо продавець оплачує товар не пізніше обумовленої кількості днів від дати його оприбуткування. Проте при обліку наданої знижки виникають питання чи може продавець на суму наданої знижки у наступних податкових періодах скоригувати у бік зменшення обсягу реалізації товарів за минулі періоди, а звідси способом сторно зменшити раніше нарахований ПДВ збір до Іноваційного фонду і відрахування до Облавтодору на дорожні роботи? Якими бухгалтерськими проводками покупцю відобразити отриману знижку за дострокову оплату раніше отриманих товарів — сторно дебет рахунка 41 “Товари” на суму знижки чи може застосувати якісь інші проводки оскільки може так скластися що в поточному періоді покупець оплатив товари достроково і отримав знижку, проте ці товари були продані ще в минулому періоді і на балансі в поточному періоді немає ніяких товарів. У такому випадку застосування проводки способом сторно дебет рахунка 41 “Товари” може привести до виникнення кредитового сальдо на рахунку 41 “Товари” може привести до виникнення кредитового сальдо на рахунку 41.
Враховуючи всі ці питання, а також те що в Україні відсутні спеціальні нормативні документи які б детально регламентували облік знижок, широкого застосування (як у країнах Заходу) знижки за дострокову оплату товару у вітчизняній практиці не знайшли.
Проте якщо вважати, що з наданням покупцю знижки по раніше відвантажених товарах відбувається перегляд вихідних умов договору з метою зменшення (на суму знижки) початкових зобов’язань покупця доцільно застосувати положення постанови КМУ та НБУ “Про деякі заходи щодо вдосконалення договірних взаємовідносин і проведення заліку взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності і оформлення розрахунків векселями” від 29.06.96 р. № 703 (далі — постанова № 703)
Постанова № 703 передбачає перегляд вихідних умов до говору з метою зменшення початкових зобов’язань не тільки за відвантажену продукцію (товари), а також за виконані роботи надані послуги. Цією постановою планувалося провести до 1 серпня 1996 р. перегляд у напрямку зменшення умов договорів підприємств кредиторів, а також рекомендувалося і надалі періодично проводити перегляд умов договору з урахуванням інфляційних процесів та впливу цінового фактора і дотриманням зазначених вимог.
На виконання вищезазначеної постанови КМУ Міністерством фінансів був виданий лист від 22.07.96 р. № 18–4103 в якому зазначено наступне на підставі підписаного сторонами документа в якому зафіксована згода про зменшення зобов’язань за раніше відвантажені продукцію і товари сума зменшення способом сторно відображається підприємствами кредиторами (продавцями) які виручку від реалізації визначають за вартістю відвантаженої продукції, по дебету рахунка 62 (76) і кредиту рахунка 46.
Примітка. Суму зменшення зобов’язань за раніше відвантаженими товарами відображати проводкою способом сторно по дебету рахунка 62 (76) і кредиту рахунка 46 доцільно тоді
коли і відвантаження товарів і перегляд умов договору (або надання знижки) відбуваються в одному місяці, якщо ж ці події відбуваються в різних місяцях то можливо більш доцільно застосовувати проводку способом сторно по дебету рахунка 62 (76) і кредиту рахунка 80, адже відвантаження товарів і отримання права на знижку можуть відбутися і в різні календарні роки — хоча Мінфін України в своєму листі № 18–4103 цієї думки не поділяє.
Лист Мінфіну України від 22 07 96 р № 18–4103 також передбачав, що на суму зменшення зобов'язань усім підприємствам необхідно внести зміни до вартісних показників обсягів діяльності по відповідній галузі (обсяг товарної продукції в промисловості, обсяг товарообігу і т. ін. ) у статистичній звітності (отже, зі зменшенням обсягу товарообігу можна зменшити і податки, що нараховуються на ці обсяги, — ПДВ, збір до іноваційного фонду і відрахування до Облавтадору на дорожні роботи).
Примітка. Якщо відвантаження товарів і перегляд умов договору (надання знижки) відбулися в різних місяцях або роках, то зменшити (скоригувати) суму ПДВ можна за умови складання продавцем розрахунку коригування (додаток № 2 до податкової накладної). Проте оскільки лист Мінфіну України від22.07.96 р. № 18–4103 на сьогоднішній день не діє, та коригування в бік зменшення на суму наданої знижки збору до Іноваційного фонду і відрахування до Облавтодору на дорожні роботи за минулі місяці або роки в сучасних умовах видається досить ризикованим.
Згідно з листом Мінфіну України № 18–4103 дебітори (по купці) на підставі підписаного сторонами документа суму зменшення зобов’язань повинні відображати способом сторно по дебету рахунка 80 і кредиту рахунка 60 (76) незалежно від того чи встигли вони вже реалізувати раніше отримані товари чи ні.
Оскільки постанова № 703 передбачала провести перегляд умов договорів підприємств до 1 серпня 1996 р. то після проведення на цю дату перегляду умов договорів лист Мінфіну України від 22.07.96 р. №18–4103 був скасований наступним листом від 23.12.96 р. № 18–4217 проте постанова № 703 передбачала і надалі періодично проводити перегляд умов договорів з урахуванням інфляційних процесів і впливу цінового фактора, а значить, у випадку перегляду умов договору в бік зменшення (що цілком відповідає наданню знижки після відвантаження товарів продавцем, але ще до моменту оплати покупцем) доцільно використовувати бухгалтерські проводки, що передбачалися для такої ситуації вже згадуваним листом Мінфіну України № 18–4103. До того ж начальник Управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України академік АЕН В. Пархоменко рекомендує перегляд умов договорів по раніше відвантаженій продукції в бік зменшення відображати бухгалтерськими проводками які передбачені для такої ситуації вже скасованим листом Мінфіну України № 18–4103 (див. статтю “Річний бухгалтерський звіт” у журналі “Бухгалтерський облік і аудит” № 1 за 1999 р., стор. 7).
З іншого боку можливість зміни суми компенсації після продажу товарів (робіт, послуг) передбачена також пунктом 18 “Порядку заповнення податкової накладної”, затвердженого наказом ДПАУ від З0.05.97 р. № 165 і пунктом 5.6.1 “Порядку заповнення та подання податкової декларації по ПДВ” затвердженого наказом ДПАУ від З0.05.97 р. № 166. У такому випадку продавцем складається розрахунок коригування до податкової наклад