Реферат

з географії на тему:

“ІТАЛІЯ"

Виконав:

учень 10 А класу середньої школи № 96

Коркуна Дмитро

Львів 2000

Економіко-географічне положення.

Площа – 301,3 тис. км2 .

Столиця – Рим.

Італія розташована на півдні Європи. На її території можна виділити 3 частини: материкову ( біля 1/2 площі), півострівну (Апеннінський півострів
) і острівну ( острови Сіцілія, Сардінія і ряд дрібних ). Морські кордони в
4 рази довші від сухопутних. Навіть самі глибинні райони країни розташовані від побережжя не більш, ніж на 200 - 300 кілометрів.

Економіко-географічне положення в центрі Середземноморського басейну здавна сприяло розвитку зв'язків з країнами Близького Сходу і Північної
Африки, а також з іншими країнами Південної Європи. І тепер воно сприяє господарському розвитку Італії. Сухопутні кордони з Францією, Швейцарією і
Австрією, а частково і з колишньою Югославією проходять по Альпах. Північна
Італія знаходиться в більш вигідному ніж Південна Італія положенні, оскільки має можливість здійснювати зовнішні економічні зв'язки і по сухопутних і по морських дорогах.

Державний лад і політико-адміністративний устрій. По державному устрою
Італія – парламентська республіка. Глава держави–президент, якого обирає парламент і представники областей на сім років. Вся виконавча влада належить Раді Міністрів. На політичній арені провідну роль відіграє ХДП
(Християнсько-демократична партія). В адміністративному відношенні талія ділиться на 20 автономних областей, 94 – провінції і 8тис. комун.

Природні умови і ресурси

На півночі Італії знаходяться Альпи, які значно утруднюють її територіальні зв'язки з Францією, Швейцарією, Австрією. Разом з тим ці гори мають виключне значення у формуванні клімату Італії, оскільки являють собою природну перешкоду для проникнення повітряних мас з півночі материка.

Мінеральні ресурси Італії незначні за розмірами запасів. Італія має незначні запаси вугілля, нафти, залізної руди. Тільки Поданська низовина містить великі запаси природного газу. Приблизно на половину Італія забезпечена власними ресурсами свинцю цинку. За запасами ртуті країна займає провідне місце у світі. У надрах Італії є великі запаси калійної та кухонної солі.
Кліматичні ресурси і талії виключно сприятливі для розвитку сільського господарства. Так на півночі клімат помірно-континентальний, південь італії характеризується сухим субтропічним кліматом.

Водні ресурси Італії небагаті. Ріки невеликі і влітку маловодні.
Найбільша ріка– По. Ріки, які спадають з гір Альп, багаті га гідроенергоресурси (56 млрд.кВт). На Апеннінському півострові найбільшими ріками є Тібр і Арно.

В цілому Італія бідна на сільськогосподарські угіддя та особливо на орні землі. На душу населення припадає близько 0,2 га ріллію Значна кількість орних земель зрошується, що є необхідною умовою одержання високих урожаїв. Грунти в цілому сприятливі для розвитку землеробства.

Лише 20 % території італії покрита лісами, основна маса яких знаходиться на півночі країни. В цілому ж дефіцит деревини обмежує можливості розвитку окремих галузей промисловості.

Населення.

Італія займає друге місце в Європі ( після Німеччини ) по числу жителів – 57,9 млн. чоловік. Країна відзначається великою густотою населення (191 чол. на км2).

Італія - одна з густонаселених країн Європи. На розміщення населення впливає інтенсивно протікаючий процес урбанізації. Основна частина міського населення зосереджена в Північній Італії. Більшість міст Італії виникла в древні і середні віки. Вони користуються світовою популярністю як своєрідні історичні музеї з архітектурними пам'ятниками старовини і творами мистецтва. Серед них виділяються Рим, Флоренція, Венеція, Мілан, Геную,
Болонья.

Національний склад населення однорідний - 98% його складають італійці. По віросповіданню італійці - католики. Хоч церква в Італії відділена від держави, вона активно втручається в політичне життя країни і впливає великий чином на широкі кола населення. У західній частині Рима один квартал займає державу Ватікан - теократична монархія. Його голова - папа римський - одночасно є головою всієї католицької церкви.

Для складу населення характерна велика питома вага міського населення – 60 %. Найбільш урбанізованою частиною є Поданська низовина. На півдні переважає сільське населення. Найбільшими містами є Рим, Мілан,
Неаполь і Турин.

Економічно активне населення Італії не перевищує 40 % його загальної кількості. У структурі зайнятості домінує сфера послуг 57 %, промисловість – 37,9 % , сільське господарство – 5,4 %. Серед країн, що входять до Європейського союзу Італія виступає, як постачальник дешевої робочої сили. Кількість безробітних тут становить 2 млн. чоловік.

Промисловість.

Італія погано забезпечена основними видами корисних копалин - вугіллям, нафтою, залізняком. Більш значні запаси природного газу, бокситів, поліметалічних руд. Дуже багаті родовища ртуті, сірки, мармуру.
Серед інших країн Європи Італія виділяється також по ресурсах водної і геотермічної енергії. Промисловість Італії сильно залежить від імпорту сировини і палива.

Енергетика країни базується на імпортних нафті, коксі і вугіллі, своєму природному газі і гідро- ресурсах. По потужності нафтопереробних заводів Італія випереджає інші країни Західної Європи. Хоч у виробництві електроенергії перше місце займає ТЕС, відносно велика і частка ГЕС, побудованих на альпійських ріках. У Центральній Італії працюють геотермічні електростанції. Виробництво електроенергії становить 200 млрд.кВт. ГЕС виробляють 30 % електроенергії. АЕС – закриті з 1987 р.

Виключно важливе значення у виробництві і експорті має машинобудування: виробництво автомобілів, моторолерів ( Італія - батьківщина моторолера ), велосипедів, суден . Великою популярністю користуються побутове енергоустаткування і друкарські машинки. 3/4 машинобудівних заводів схильно в Північній Італії. У 1990 році було виготовлено 2,26 млн. автомобілів. В Неаполі функціонує великий завод компанії "Альфа-Ромео". Тракторні заводи фірми "Фіат" розміщені в містах півночі і особливо в Мілані, Емілії-Романьї.

У зв'язку із зростанням машинобудування збільшилася виплавка чорних і кольорових металів. Чорна металургія засновується на імпорті лома і чавуна, коксу, залізняку, легуючих металів. Виплавка стали набагато перевищує виробництво чавуна. Найбільші комбінати розташовані в портах Таранто,
Генуї, Неаполі. Підприємства металургії збудовані при великих машинобудівних заводах ( в Мілані, Туріне ). Електрометалургія - виплавлення сталі і алюмінію - виникла поблизу альпійських ГЕС.

Хімічна промисловість базується на привізних нафті і фосфоритах, на місцевому природному газі, сірці і іншій сировині. Високими темпами розвивається нафтохімія, особливо збільшилося виробництво пластмас і синтетичних волокон на базі крекінгу нафти. Велика частина хімічних заводів розташована в Північній Італії, але нові комбінати нафтохімія були побудовані також в портах Південної Італії.

Текстильна промисловість Італії виробляє переважно бавовняні тканини і тканини з синтетичного волокна. Ця галузь сконцентрована головним чином в
Мілані і його передмісті. Економічні кризи і спади виробництва середини 70- х - початку 80-х років особливо сильно відбилися в Італії на судно- і автомобілебудуванні, текстильній промисловості.

Сільське господарство.

Природні умови Італії дозволяють вирощувати всі культури помірного клімату, але особливо вони сприятливі для субтропічних плодових рослин і винограду. У Північній Італії розташована Поданська низовина з родючими грунтами, зручна для землеробства. По ній тече сама велика ріка Італії -
По, що широко використовується для іригації. Клімат тут м'який, перехідний від помірного до субтропічного. У Південній Італії рельєф гористий, вузькі смужки низовин тягнуться лише вздовж побережжя. Переважають кам'янисті, бідні гумусом грунту. Типовий середземноморський клімат з жарким і сухим літом і теплою зимою сприятливий для цитрусових, оливкових, мигдалевих дерев мі інших садових культур, а також винограду.

Італія належить до країн, що мають високопродуктивний аграрний сектор.
Однак країна забезпечує себе за рахунок власного виробництва на 75 %.
Сільське господарство країни дає 10 % ВВП. У ньому зайнято майже 5,6 % робочої сили.

Сільське господарство Італії багатогалузеве, як і у Франції, але поступається йому по інтенсивності і рівню розвитку. Найважливіше значення має рослинництво. Перше місце в світі належить їй по збору винограду, друге в Європі ( після Іспанії ) - по збору маслин і цитрусових. Виноградники покривають схили передгір'їв і горбів як на півночі, так і по всьому
Апеннінському півострову. Побережжя Сіцілії виділяється вирощуванням апельсинових і лимонних дерев. Ранній овочі дозрівають на півдні в зимовий час, тому Італія постачає їх на європейський ринок раніше за своїх конкурентів. Головні зернові культури - пшениця, кукурудза і рис, технічна
- цукровий буряк і коноплі.

Тваринництво розвинено порівняно слабо. Велика рогата худоба розводять в капіталістичних господарствах Північної Італії. У бідних кормами гірських районах Апеннін, Сіцілії і Сардінії селяни розводять вівці, кіз і мулів. У прибережних районах підмогою для них служать продукти моря.

Транспорт.

Серед видів транспорту провідне місце належить залізничному транспорту.
По рівню електрифікації залізниць країна займає одне з перших місць в світі.

Протяжність залізничних колій становить понад 30,5 тис.км., у тому числі 20 тис. електрифікованих. Найбільшим залізничним вузлом є Мілан.
Найважливішими залізничними коліями є магістралі, що проходять по східному та західному узбережжі Апеннінського півострова. Центральною залізничною магістраллю є Мілан – Болонья–Флоренція – Рим .

Другий за значенням вид транспорту – морський , тнаж якого досяг 7,5 млн. бр. – регют. Морські порти Генуя , Венеція, Триест забезпечують експортно-імпортні перевезення.

У внутрішніх перевезеннях вантажів і пасажирів головну роль грає автомобільний транспорт, на який припадпає 75 % усіх сухопутних перевезень.
В Італії 300 тис. км автошляхів, зних 5900 км автострад. Густа мережа сучасного шосе і залізниць зв'язує міста північної Італії.

Зовнішні економічні зв'язки.

У імпорті Італії переважають паливо ( нафта, вугілля, кокс ) і промислова сировина ( металолом, бавовна ); вона ввозить також машини і продовольство. У експорті головну роль грають готові вироби ( машини, обладнання, тканини ) і фрукти ( апельсини, лимони ). Найбільш великий товарооборот з країнами "Загального ринку", Швейцарією і США. Галуззямми міжнародної спеціалізації є текстильна, швейна та взуттева, овочівництво, виноробство, вирощування винограду, цитрусових, фруктів. У 1991 р. було експортовано продукції на 209 млрд. долларів.

Основними торговими партнерами Італії є країни Європейського Союзу, на які припадає майже 57 % експорту і 56 % імпорту. Серед інших країн найбільш тісні торговельні зв'язки країна має з ФРН, Францією і США, на які припадає майже 45 % експорту і 44,5 % імпорту. Італлійські фірми проявили інтерес до природних ресурсів України.

Щорічно Італію відвідують понад 30 млн. іноземних туристів.
Обслуговування туристів перетворилося в одну з найважливіших галузей економіки. Доходи від іноземного туризму становили понад 13 мдрд. долларів.