1. Комп’ютерізація-процесс розвитку індустрії комп’ютерних виробів і послуг і їх широке використання в сусп-ві, це наси щення в-ва, засобів транспорту, зв’язку, сфери упр-ня, науки, освіти, попиту обчисл. технікою.
2. Осн.причина стійких і швидких темпів впровадж.сис-м обробки данних і ПЗ є можл-сть підвищення продсті праці в усіх сферах людської д-сті за рахунок використання ЕОМ
3. Осн.тенденції розвитку сис-м обробки данних:
Обч.сис-ми висок.прод-сті, які склад.базу нових інф.технологій. Мережи передачі данних і сусп. БД і передачі знань. Нові інф.технології та сис-ми штучного інтелекту. Засоби прискорення розробки та впровадж.інф.систем.4. Для фун-я сис-мы обр-ки Д.надо состав ресурсов:
1.тех.средства 2.труд.ресурсы 3.програмні засоби
5. Ф-ции ПО:
1. Управ.техн. средств., направленно на выполнение всех действий, необходимых для обработки Д.
6. Реализация opt c т. зр. квалиф.пользователя уровня общения между человеком и выч.маш
7 Реализация opt c т. зр. квалиф.пользователя уровня общения между человеком и выч.маш
8. ПО ЭВМ-это сов-ть пр-м и док-ции на них, предназначен ная для реал-ции на ЭВМ целей и за-дач пользователя. ПО (всис-ме обр-ки Д) - сов-ть инф-х эл-тов, образующая сов местно с техн. обеспечением сис-му автомат. обр-ки Д. для пользователя.
9. В состав систем ПЗ входять:
заг. або системне ПЗ прикладне або спеціальне ПЗ10. В состав систем ПЗ входять:
заг. або системне ПЗ для автоматизації розробки пр-м і в певній мірі алгоритмів для орг-ції обчисл.процесу та кон тролю за його виконанням на ЕОМ. прикладне або спеціальне ПЗ для розв’язання конкр.з-ч урізних сферах людськ.д-сті. Воно разом з технічн.засобами та заг.пр-ним забеспеченням становить спеціалізовану систему обробки данних.11. Прикладне або спеціальне ПЗ для розв’язання конкр.з-ч урізних сферах людськ.д-сті. Воно разом з технічн.засобами та заг.пр-ним забеспеченням становить спеціалізовану систему обробки данних.
12. Склад загального програмного забеспечення: +операц. систему, +систему пр-ння; +системні обслуговуючи пр-ми, +засоби контролю та діагностики.
13. Склад загального програмного забеспечення: +операц. систему-комплекс керуюч.пр-м, які забеспеч.функц-ня ЕОМ, вкл.план-ня, упр-ня ресурсами ЕОМ, виконання з-ч за запи тами кор-чів, упр-ням вв., вив. данних, +систему пр-ння комплекс засобів для розробки та налагодження пр-м: мови пр-ня, транслятори, різні обслуговуючи пр-ми для редагув. текстів і налагодження пр-м+системні обслуговуючи пр-ми-призначені для викон.типов.дій з носіями данних (ініціалізація дисків, перевірка дисків на наявність пошкод жених ланок, оптимізація розмішення ф-лів на дискі, інше), +засоби контролю та діагностики-перевірки непошкодженності окр.пристроїв та локалізації пошкодженностей
15. Склад ППЗ: для розв’язання конкр.з-ч різних сферах людськ.д-сті. Воно разом з технічн.засобами та заг.пр-ним забеспеченням становить спеціалізов. систему обробки данних. Склад: +пр-ми окремого кор-ча, +прикладні пр-ми, + пакети прикладних пр-м
16. Склад: +пр-ми окремого кор-ча-розв’яз.специф.з-ч, жор стко закладені особл-сті сис-ми обробки данних конкр.орг ції, +прикладні пр-ми-універсальність,ширлоке розповсюд ження, + пакети прикладних пр-м-осбл.форма прикладн.пр-ми,багатофункц.комплекс взаємопов’яз.пр-м, має певні правила побудови.
17. Ознаки т-ру: 1) ПЗ створ-ся не для власн.споживання, а на продаж, 2) Пр-ні засоби призначені для задоволення по-треб кор-чів по авт-ції їх з-ч=>мають споживчу вартість. 3) У процесі в-ва пр-них засобів витрач.жива і упредметне-на праця.
18. Пр-мное изделие- это пр-ма на носителе Д, явл-ся пр-том пр-го пр-ва. (его особенности: 1. Разр.не знаком с польз. и требования к майб. пр-ту формирует сам=> спеціаліст в ПОбласті; 2. ПИзделие д. сохранять работо-способность в широком диапазоне конфігур.техн. ср-в і різному систем-ному пр-мному середовищі=>вимоги до мобільності пр-них виробів.; 3. Кор-ч запровадж. пр-ний виріб чи самі, чи зі стороньою допомогою,но не від розробника допомо-га=>вимога до простоти наладнання пр-ного виробу ; 4. Проблеми, що вникають під час застосування пр-ного ви-робу кор-ч повинен вирішувати шляхом листування або через посередника=>різко зро-стають вимоги до док-ції та заг.якості пр-ного виробу.
19. Осн.направл.разв.прог-ния: 1) Совершенствование техноло-гии разработки пр-м за счет внедрения в програ-е традиц. приемов пром-ного пр-ва.2) Авт-тизация прог-ния. 3) Раз-работка м-дов и ср-ств авт-зации проектирования ПО.
20. Автом-ция прог-ния. Мета АП-підвищ.прод-сті праці за умови покращ. якості пр-кції. АП-это предоставление по-льзов-лю наиблее простого и удобного языка для его вза-имодействия с ЕОМ в процессе решения поставленной з-чи, на сегодня выделяют: -языки прог-ния высокого уров-ня; -ППП (пакеты прикладных программ) )
21. Совершенствование технологии разработки пр-мм за счет внедрения в програ-е традиц. приемов пром-го пр-ва. Понятие технологично-сти включает в себя: *качв-во пла-нирования пр-са разр-ки отд-ных компонент и всего ПИ; *ур-нь упр-ния коллектива спец-стов, ведущих разработ-ку и орг-цию контр. за объектным состоянием разрботки ;*ур-нь авт-зации пр-са разработки пр-мы; *оценка выпо-лненного Vр-т и его кач-ва на отдельных стадиях проекти-рования и по завершению разработки.
22. При выборе ППО утсанавливается :
1) возм-сть исп-ия в исх виде: 1.оценка выходн. полезно-сти пр-мы; 2.оцінка рівня якості пр-ми: наскільки надійно еф-но м. її використовувати у початковому вигляді; 3.оц-інка співвід-ня фін., техн. і трудов. ресурсів кор-ча та умов експл-ції пр-ми .2) возм-сть развития и модификации-: (*уровень модифицируемости пр-мы: - это степень просто-ты внесения в нее изменений, к-рая зависит от кач-ва док-ции, стр-ры пр-мы, уровня читабельности текста пр-мы и уровня ее отлаженности .) 1. Необх.понимать внутр. стр-ру пр-мы в целом и призначення окр. її частин. 2.вияв. эл-ти, що підляг.модифікації та зрозуміти, як вони реалі-зовані.3.оц.рівень її модифікування, який видбиває можл-сть внес.змін в пр-ми без значних витрат часу і пра-ці.
23. М-ды упр-ния кач-вом.1) орг-ные.2) технологичес-кие При разработке ПО осущ-тся :1) Оцінка, выбор альтернатив-ных проектн. решений.2) Выбор технологич. ср-в и м-дов разработки прогр-ного пр-кта по его техничеким х-кам: +без застос-ня стандартів на прогр-ня; +із викори-стнанням принципів модульного прогр-ня; +із дотрим. принципів модульного прогр-ня; +шляхом нисхідного проектування; +із застос. мозаїчного або складального програм-ня.3) контрольз за ходом разработки.4) провер-ка соответствия якості прогр. продукта его технческим х-м
24. Св-ства ППр-та - его оличит.особенность, кот-я м. прояв-ляться при создании, исп-нии, ан-зе или изменении. Кач-во ПП Это сов-ть св-ств продукта, к-рые обуславливают его пригодность удовлетворять заданные или предпола-гаемые потребности в соответвии в его назначением. Уро-вень пригодности ПП это степень удовлетворения потреб-ностей, предсталения посредством конкретного набора хар-к кач-ва .
25. При разработке ПОбеспеч. осущ-ся :
1) Пошук серед багатьох варіанів реалізації поставленної з-чі такого, який би забеспечив компроміс між витрата-ми на в-во і екксплуатацією пр-ми та рівнем її якості2) Вы-бор технологических ср-в и м-дов разработки програм-много пр-та по его техничеким хар-кам: +без застос-ня стандартів на програмув-ня; +із використнанням принци-пів модульного програмув-ня; +із дотрим. принципів мо-дульного прогр-ня; +шляхом нисхідного проектування; +із застос.мозаїчного або складального програм-ня.Існує велика к-сть м-дів і засобів пр-м, які дозволяють створюв. працездатні пр-ми, що маютьпевн.рівень якості. 3) конт-роль за ходом разработки .Мета-запобігання проникнен-ня в пр-му помилок. Часті превірки на яких розглядається невелика порція м-ла має перевагу над тривалими, але рід-кими обговореннями.
26. Обобщенный показатель кач-ва
Э=Эисп-Сзатр
Э-эк. эффект, представляющий собой суммарную эко-номию всех производительных ресурсов, кот-ую получает н/х в рез-те пр-ва и исп-ия пр-та .Эисп-эффект, получен-ный в ед.времени и обусвовленный применением данного пр-та. Сзатр -это стомостые затраты на раз-ку, экспл-цию и сопроводение ПП. Сзатр=Сразр+Сэксп+Ссопр.
27. Жизнен-ный цикл ПП: Ст-сть разработки включает зат-раты на непосредственную разр-ку, затраты на аппарат-ные ср-ва, затраты на технгологические ср-ва. Ст-сть эк-сплуатации затраты на непосредствен.эеспуатацию, поте-ри в следсвие ограниченных ресурсов (технических, пр.), потери вследсвие отказов в р-те пр-мы. Ст-сть сопровож-дения затраты на утранение ошибок, затраты на раз-вите и модернизацию пр-мм
28. Ф-ры, влияющие на стоимостные затраты :1) на ст-сть разр-ки: - объем разарбатыва-емой пр-мы; -соложность ;-на-значения; -исползуемый языке програмирования; -квали-фикация разработчиков; -исползуемые м-ды раз-ки ;-сте-пень применяемост ранее разрабтанного ПО; -орг-я упр-я разработкой ;-ограниченость технических хар-к; -размеры и стр-ра инфомац. базы; -стабильность требования ползо-вателей.2) на ст-сть эксплуатации :-ст-сть ма-шинных ре-сурсов; -оплата труда персонала; -обеспечиваемый интер-фейс ползователей с ПП; -простота ввода данных ;-техни-ческие хар-ки ЭВМ; -ур-нь отлаженности ПП; -защита от искажения исх. Д; на-личие ср-в защиты от отказов.3) на ст-сть сопровождения: -кач-во док-ции ;-обозримость стр-ры ПП; -читабельность текстов пр-мы; -изменение требо-вания пользователя; -повторное программирование для д-сти сис-мы ;-изменене стр-ры Д; -изменение аппаратных ср-в; -совершенствование док-ции
29. Методы управления кач-вом
1) организац-ные- направлены на совершенсвования орг-ции разра-ки,виготовлення, экспл-ции и сопровожде-ния ПП, вони оховлюють питання планування, орг-ції, контролю виконання осн.етапів р-ти, а також питання пов’язанні із забеспеченням якості прогр-ного виробу.2) технологические-направлены на совершенстваоние м-дов, способів, приемов упр-ния розробкою (иинструменталь-ных ср-в),вони охоплюють питання впровадж.суч.техн.м-дів розробки, застосування з-бів авт-зації для зменьш.трудоміскості праці при забеспечені необх. рівня якості пр-ного виробу.
Для упр-ня якістю прогр-ної пр-ції необх.встановвити:
Ф-ри, що вплив. на якість пр-ції; Систему х-к якості прної пр-ції. М-ди визн-ня показників якості. Необх. рі-вень якості. М-ди порівняльної оцінки досягнутого рівня якості та рівня якості, що вимагається.30. Факторы, влияющие на кач-во ПП:
ответвен-ность рук-ва: +наявність докум-но-оформл-них вимог та забов’язань по забеспеченню якості; +відповідальність повноваженними і взаємодією всього персоналу; +наяв-ністю засобів контролю якості та спец.навченного персоналу; +наявн.представника керівництва; +підтрим-кою у всіх виконавців високого почуття відповідально-сті; +періодичним ан-зом еф-сті діючої сис-ми оцінки якості. кач-во нормативной документации пові’яз.з пов-нотою, чіткістю вимог до пр-ми, однозначністю їх тлумачення. Особл.значення маї ТЗ. эф-ность технологий пр-ия: ТП повинна забеспеч.макс.корисний еф-т при певних витратах, що можливе лише при використані при розробці пр-них пр-тів найб.прогресивн.м-дів і засобів розробки, а також орг-ції сатого процесу розробки. состав и кач-во инструментальных ср-в: належать автономні засоби і засоби вбудовані в систему прогр-ня.5) планирование обеспечения кач-ва и 6) регулярность и эф-сть контроля за кач-вом. и до осн.принципів розробки належ.упр-ня розробкою за допомогою плана проекту (там певні стадії) .На кожн.стадіїрозробки виділ.окр.етапу контролю його виконання, встанов-ся строки проведення контролю, форма подання м-лу, форма контролю як-сті та виконавців Наступ.принцип-за-беспеченя високого рівня виявлення та усунення помилок раній період, т.я. в-сть виправлення по-милок виявл.на песн.етапі зростає в геом.прогресії порів-няно з в-стю їх запобігання. Принцип забеспечення жорсткого контролю відповідності вл-стей пр-ту, що створ-ся, відповідність ви-могах, що викладени в його спе-цифікації. наглядность рез-тов контроля нач-ва: передбач.створення точних кри-теріїв оцінки якості прогр-ного виробу на всіх етапах йо-го життєвого циклу. Пердбачає можл-сть переконл.доказу високого рівня якості виробу під час випробування. Не-обх-сть подання інф-ції про хід розробки та контроль за якістю в наочному та загальнодоступному вигляді. стимулирование создания кач-ств ПП: дієвість цього ф-ру визн-ся в першу чергу умовами р-ку прогр-них пр-тів. кваліфікація (модификация) разработчиков: правило-вико-ристання мин.к-сті макс. кваліфіков.прац-ків. Визн-ся: +рівнем знань; +наявністю практичного досвіду; +рівенм здібностей; +рівнм ініціа-тивності; +рівнем відповідально-сті. маркетинг ПП. Якість прогр-ного виробу залеж.від еф-сті системи заходів по вивченню р-ка та споживчих властивостей цього виробу на протязі всього життєвого циклу в різинх умовах застосування. Підрозділи, що здійснюють маркетинг пов.б.в тісному контакті з підрозділом по супроводженню прогр-них виробів. ((11) формиров.и соблюд.един. принципов разработки) ).31. В сис-му хар-к кач-ва ПП включены: функциональность, надежность, удобство исп-ия, эф-вность, сопровождае-мость, мобильность. Функциональность -Это сов-ть св-ств прог.ср-дства, определяемая наличием и конкретными ос-обеностями набора ф-ций, способных удовлетворить заданых или предполагаемых потребностей Иерархии подх-стик ф-ти: Адекватность, Правильность, Комплекси-вність, Нормовідповідність, Защищенность. Надежность: это сов-ть свойств прогр. ср-ва хар.его спос-ть сохранять заданный ур-нь пригодности в задан. условиях в задан-ный период времени. Подх-ки: Завершенность, Отказоус-тойчивость, Восстанавливаемость. Удобство использова-ния-усилия необходимые для его исп-ия и индивидуальную оценку рез-тов его исп-я заданным или предполагаемым кругом пользователей .Подх-ки :Понимаемость, Осваивае-мость, Управляемость. Эффективность - программного ср-ства те аспекты его уровня пригодности, кот-ые связаны в хар-ом и временем исп-ия рес-ов, необходимых при заданных условиях функ-ия. Подх-ки: Временность, Ресур-соемкость. Сопровождаемость -усилия, кот-е необходимые для его модификации. Подх-ки: Анализируемость, Модифи-цируемость, Стабилизированность, Тестируемость. Мо-бильность -приспособленность для его переноса из одной среды функ-ия в другую. Подх-ки: Адаптируемость, Налажувальність, Заменоспособность.
РОЗДІЛ 2. Початкові стадії проектування.1. Общая хар-ка основных стадий разработки пр-м
ТЗ- явл-ся рез-том исследованя в рассматривамой пред-метн. обл-ти с т. зр. целесообразности авт-зации решае-мых в ней з-ч .-это спецификация требования к разраба-тываемому ПП. В требования включ-ся : требования, от-носящиеся к фук-ию ПП, к реакции ПП на всевозможные ситуации при обрадени к нему, в т.ч. оши-бочны е, к усл. исп-я. Эскизное (внешнее) проектирование-это пр-с описа-ния ожидаемого поведеня разрабатывемого пр-та с т.з. внешнего по отн-нию к нему неблюдателя. Цель этого пр-са-получение исчерпывающего подробного описания вне-шнего взаимодействий пользователя с будущим пр-том, не затрагивая его внутреннего устр-ства. Внешний проект-выраж-ся внешними спецификациями. Спецификация - это док-т перечисляющ-ий условия, кот-ым д. соответство-вать изготавливаемый пр-т (схема внешних ф-ций пр-мы, Стр-рное представление данный) .Техническое (внутреннее) проектирование - сов-ть проектных решений об алгритм. стр-ре ПП и его обеспечения, ( пакет НІРО-схем, наглядная таблица содержания ПП) .Рабочее проектирование-реали-зация выработанных решения в соответсвии с ранее сфо-рмулированными требованиями. Рабочее проектирование включ.непосредств.кодирование алг-ма, отладку компо-нент и всего виробу вцілому, составление экспл.док-та. Испытание пр-ммы - это проверка ПП его спецификация на реальных данных или контрольном примере .
2. см.р2в1.
3. ТЗ: +”ТЗ”. ЕП: +”Cхема зовн.ф-цій”; +”функц-ні специфі-кації”; +”Структурне подання данних” (+“Пояснюв. запис-ка”) .ТП: +”Пакет HIPO -схем”; +”Наочна таблиця змісту пр-ми”; +”Зовнішні специфікації модулей” (+”Пояснюв. записка”) .РП: +”Тексти пр-ми”; +”Опис пр-ми”; +”Опис застосування”; +”Посібник системного програміста”; +”Посібник програміста”; +”Опис вхідної мови’.
4. Функц.призн-ня пр-ного виробу-спец.заходи пр-м за доло-могою яких м.досягти експлуатац.призн-ня (Функціо-наль-не призначення розробки полягає у формуванні та дру-куванні відомості розходу м-лів по складу. Результатом будуть відомості у вигляді ф-ла чи відображення на мо-нітору ЕОМ, які можуть бути роздрукованні на друку-вальному пристрої.) .Експлуатац.призн-ня програмного ви-робу-пов’яз.з кінцев.метою застос.пр-ного виробу, більш оперативне виріш-ся з-чі, викон.рівень достовірності, від бумаги до автоматизації. (Експлуатаційне призн-ня роз-робки полягає в полегшенні праці персоналу упр-ня під-пр-ством, які використовують данні складського розходу м-лів, бухгалтерії, товарознавцям, що підвищує продуктив-ність праці)
5. При проектировании внешених взаимодействий разра-ботчик д. уделять внимание на: -удобство экспл-ции; -на-дежнось и безопасность; -обеспечение технологич-сти ПИ
Реал-ция этих св-ств достиг-ся при реал-ции след.правил:
1) минимизация ошибок пользователя: *Поведение сис-мы по отн-нию к пользователю д.б. гибким т.е. чтобы поль-ль не был вынужден дейсвовать строго предписанным способом; *Сообщения, к-ды и директивы, вводимые п-лем д.б. как можно короче, но не столько, чтобы исчезла их осмысленность; *Стандартизация и унификация вводи-мых и выводимых сообщений; *Согласованность спосо-бов взаимодействия с уровнем квалификации пользова-теля. Язык диалога д.б. многоуровневым.*Поведение сис-мы и рез-ты р-ты д.б. ясны поль-лю, поэтому всегда на каждое входное сообщение проектируйте выдачу какого-либо уведомления; *Сис-ма всегда д.б. готова по-мочь ползователю . Никогда не следуеть ставить пользо-вателя в затруднительное положение; *проект сис.мы д. прини-мать во внимание физич.и психологич. особенности польз-ля во время его р-ты.2) обнаружение ошибок поль-зователя: *сис-ма д. принимать любые данные, если вве-денная И. явл-ся недопустимой то сис-ма д. информиро-вать об этом польз-ля; *польз-лю д. предоставляться возм-ть проверить вводимые сообщения и желательно до нача-ла его обр-ки; *Ошибки польз-ля д. обнаруживаться неме-дленно, а не после того, как вся пр-ма завершит р-nу; * Там где особенно важна достоверность Д. необх. исполь-зовать их избыточность для обнаружения ошибки.3) пра-вило минимизации сложности: *лучше иметь относительно небоьшой набор хорошо согласованных с миинималь-ным числом специфич.осбенностей ф-ций, чем возможно больший набор независ-х и нескоординированых ф-ций
6. см.р2в5.
7. Три канонические стр-ри Д.: 1) Прямое произведение или сцепление эл-ов; 2) Размеченное объединение; 3) Последо-вательность.
8. Сцепление эл-тов-представляет собой сов-сть самостоятель-ных, независимых по стр-ре эл-тов.
Пример < инф.база > := , , < нормативно-довідкові дані>.
Пр.: :=№залік.книжки, ПІП, спец-сть, курс, група.
Функц-ным аналогом прямого произведения эл-тов явл-ся линейная последов-сть эл-тов опер-ров, блоков или про-цедур.
Размеченное объединение представляет собой сов-ть альтернативных стр-р. Плоский ф-л-записи тільки одно-го типу. Неплоский ф-л-різних типів
: =/ / /
пр: :=чоловіча! жіноча .
Функц-ным аналогом этой стр-ры явл-ся распределит-ная конструкция: Констр-ция альтернатива (условия) и констр-ция выбора
Последовательность-сов-ть упорядоченных по опред. з-ну однотипных Д: : := *
пр.: :=*
Функц-ным аналогом последовательности явл-ся цикл
9. см.р2в8.
10.см.р2в8
РОЗДІЛ 3. Методи проектування програмних стр-тур1. Псевдокод=форм.часть+естеств.язык
Правила псевдокода.1текст псевдокода содержитт ф-ции и управляющие опер-ры .2 В кас-ве ф-ций допускается исп-ть : -название ф-ций, представляющие собой предложения естеств. языка, отражающие содержание действий.-любые подходящие фомальные обозначения, -комбинация форма-лизов. и неформализов.записей .3. В кач-ве управляющих опер-ров допускается исп-ть: -альтернативную инструк-цию, -инструкцию выбора, -циклическая инструкция
если if
*
иначе else
кесли endif
*************************
Выбор
если
если
*
иначе
квыбора
Повторить
кповт
**************************
Повторення do while
Кповт enddo
******************************
Достоинства псевдокода :
-отсутвие ограничений на объем текстового описания ф-ций и словий их выполнения; -текстовое описане легче готовить вручную, легче мдифицировать, оно пригодно для хранения на машине, его легко автоматически корректировать и воспроизводить в виде печатного документа; -явное выделение стр-ры алг-ма за счет отступов упрощает его чтение.
Описание алгоритма ф-ции не д. превышать 1-го листа проектной док-ции
Недостаток псевдокода
Отсутств. формальных ср-в контроля прав-сти алгоритма
Раздел5.1. Средства автоматизации программирования: языки высокого уровня, ППП. Пакет прикладных программ- для определения обоснованных элементов. ППП ( по назначе-нию) -засіб автоматизації програмування, комплекс взаи-мосвязанных пр-мм, обладающий специальной орг-цией, к-рая обеспечивает повышение производительности труда опр-ных категорий поль-зователя при решении нек-рого класса з-ч. ППП ( по содержанию или сути) -особливість: гнучкість, можливість пристосування до вимог кожного користувача, настраиваемый комплекс пр-м, вместе с док-циею на его установку и экспл-цию, для реал-ции на ЭВМ нек-рого мн-ства алгоритмов решения з-чи или класса з-ч и ориентированы на опр-ную категорию пользователя.
2. Основное св-ство ППП- их гибкость- возм-сть настройки на конкретные особ-сти решаемой з-чи и усло-вия испва-ния. Наличие ср-ств настройки позволяет применять пакет для з-чи на различных объектах с учетом их специфики.
3. Классификация ППП: 1) по сфере применения и классам решаемых з-ч ( а) расширяющие возможность операц. системы- для обеспечения нестандартных режимов экспл-ции и вычислительных систем или функционирования спец.технических ср-ств. СУБД- пакет, сов-сть языковых и программных ср-ств, для создания, ведения и совместного исп-ния БД многими пользователями, б) пакеты общего и специального назначения- для решения прикладных з-ч и реал-ции математических м-дов, к-рые явл-ся общими для многих сфер применения ЭВМ, в) для решения инженер-ных и научно-технических з-ч- набор пр-м, на базе к-рых пользователь может формировать пр-мы решения собст-венных з-ч, г) для решения эк-ских з-ч- различия в квали-фикации пользователя, разнообразный х-р з-ч и способ применения рез-тов з-ч. (классификация программного обеспечения для решения эк-ских з-ч бухучета: комплек-сная автоматизация БУ для малого бизнеса, комплексная авт-зация крупных предпр-тий, авт-зация отдельных учас-тков БУ, авт-зация ан-за хоз. д-сти пр-тия и аудиторской д-сти, инф-ционно-справочные системы по налогообложе-нию БУ и аудиту; направления развития бухгалт. пр-мм: а) пр-мма д. легко исп-ваться для конкретного объекта БУ,б) ориентированные на пользователя, как на замыкаю-щее звено, пр-ммы д. позволять ему принимать оконча-тельные реш-я относительно проводок и хоз.оп-ций, в) пр-ма д.обладать возможностью формирования и на-стройки на задание экранных и бумажных копий отчет-ных док-тов, г) совершенные пр-мы д. иметь ср-ства для ан-за эк-ских показателей и следовательно возможности использования их в аудиторской д-сти) ;д) Інтегровані па-кети-мають певну специфікацію, яка обумовлена різницею по кваліфікації користувачів, різноманітним х-ром з-ч та способами застосування їх рішення.2) по ориентации на опр-ный м-д обработки или процедуру обработки ( а) методо ориентированные пакеты- для решения з-чи или группы з-ч, обладающих сходной постановкой, различ-ными м-дами, б) проблемно ориентированные пакеты- для решения отдельных з-ч существенно отличающиеся как по постановке, так и по м-дам решения, в) технологически ориентированные пакеты- реализуют отдельные, часто повторяющиеся процедуры технологии обработки дан-ных.
4. Степнь автоматизації програмування, що забеспеч.паке том визн-ся: степенем учатсі користувача в орг-ції процесів підготовки і виконання пр-м пакету.
5. Степень гнучкомті пакету визн-ся простотою діапазону і діапазоном настроювання пакету, а також якістю упр-ня процесом розв’язання з-чі з використанням пакету і якіс тю упр-ня настроюванням.
6. Разнообразие предметной области пакета: вар-ты обмена данными (форматы данных), разнообразие кол-ства реа-лизуемых м-дов для методоориентированных пакетов, кол-ства решаемых з-ч для проблемно ориентированных пакетов и кол-ства типовых процедур обработки для технологически ориентированных пакетов.
7. Состав языковых ср-ств пакетов: а) языки для написания пр-м пакета, б) входной язык, для задания параметров и управляющих инф-цией при настройке пакета на решение конкретной з-чи, в) язык упр-ния пакетом, для вводы пр-мы пользователя в систему ее реал-ции, г) язык генерации пакета, для настройки пакета на конкретную конфигура-цию комплекса технич. ср-ств и специфику решаемого класса з-ч.
8. Уровни упр-ния пакетом: 1) внешнее упр-ние-упр-ние без изменения конструкции пакета, 2) внутреннее упр-ние- упр-ние путем изменения его конструкции (виды в.у: макро-упр-ние- на уровне модульной стр-ры пакета, состоит в формировании подмн-ства модулей, входящих в состав конкретного пакета, макроупр-ние- изменение отдельных стандартных конструкций модулей пакета) .
9. Вх.мова повинна забеспечити еф-не упр-ня пакетом при мін. витратах на його експлуатацію. (ключове слово-еф-не)
10. Функционально полный пакет- обладающий языковыми ср-ствами, предназначенный для пользователя различной квалификации с учетом обеспечения эф-сти упр-ния паке-том. Масовий користувач-меню, генератор-звітів. Програ міст-мова програмування.
11. По рівню упр-ня пакетом вхідна мова поділяється на: 1) мо ва, яка забеспеч.процедурно-орієнтоване упр-ня.2) -”-проблемно-орієнтоване упр-ня. За допомогою мов пробл. орієнтов. упр-ня кор-ч вирішує яку з-чу необх.вирішити, а не те яким чином дана з-ча б. вирішена.
Входные языки (по уровню реализации) : процедурные- описывают непосредственно алгоритм решения з-ч в яв-ном виде на формализованном языке, непроцедурные (све-рхвысокого уровня) - описывают точную постановку з-чи и необходимые условия для ее решения.
Входные языки (по средствам реал-ции) : основные на использовании базового языка- любой язык программи-рования (исп-ние базовых конструкций, исп-ние встро-енного языка, надстроечный), оригинальные ( специали-зированные процедурные языки- для описания алг-тма ре-шения з-ч в явном виде, непроцедурный проблемно ориен-тированный- для описания постановки з-чи, язык задания параметров и выбора альтернатив- текстовый редактор) .
13. Требования до вхідної мови: 1) соответствие уровню квалификации пользователя, 2) естественность основных понятий языка и средств отображения предметной облас-ти, 3) простота и ясность синтаксических конструкций язы-ка, 4) легкость изучения и исп-ния языка, 5) функциональ-ная полнота оп-ций для р-ты с моделью предметной облас-ти, 6) возможность оперировать понятиями языка не опуска-ясь до уровня ср-ств орг-ции данных
14. Системи програмування з викоирстанням спеціалізованих мов: +спеціалізована мова; +переклад трансляції пр-ми; +спеціаліст ПО.
Бібліотек прикладн.пр-м: +процедурна, базові мови про-грамування; +набір окрем.пр-м, кожна з яких має самост. зн-ня, застос-ся для розв’язання не дуже складної з-чі або реалізації незалежної від ПО ф-ції; +програміст.
Програмні системи: +проблемна, орігінальна мова, яка оброблує м-ли потрібні для певного запита користувача; +розпізанвання з-ч кор-ча івиконання його завдання; +масовий користувач..
Пакети-моделі: +формалізов.мова описания: проблемно-оріїнтов.упр-ня вх.мова; +визн-ня типу моделей, яка пода-на користувачем; +масовий спеціаліст ПО, не програміст.
Пакети-асистенти: +упр-ня за дпопомогою системи меню, яка виконує проблемно-орієнтоване упр-ня; +реалізація послідосності виконання визначенних дій кор-ча; +різного рівня кваліфікації.
15. Програмні-системи, пакети-моделі.
16. Звернення до ППП з синтаксично-вірною пр-мою на вх. мові-діалоговий: пусковой режим. Ведення діалогу для внес.оперативн.змін до стратегії розв’яз. з-чі- режим па-кетної чи командної обробки.
17. Форми програмування: 1) сис-ми програмування з викор-ням спеціалізов.мов.2) бібліотека прикладних пр-м.3) про грамні системи.4) пакети моделей.5) пакети асистенти.
Пакети простої стр-ри-містить модулі, що реал-ть ф-ні з-чі з ПО, тобто модулі обробки данних. Ос-сть-це м-лі одного рівня впорядкування (модулі незалежні між собою)
набір м-лів, звернення дояких з пр-ми кор-чаОбмін дан-ними між м-ми вик-ся із застос.мех-зму параметрів ”-на командній мові. Обмін данними через зовн.накопичувачи. ”-де кожн.наступ.м-ль викликається попереднімПакети складної стр-ри-наяність спец.пр-ми, яка здійснює ф-ції кер-ня м-ми п-та. Відмінна особливість-наявність кер.пр-ми, її ф-ції: +зв’язок з ОС; +орг-ція інтерфейсу кор-ча з п-том; +орг-ція обміну данними; +формув-ня поточного стану р-ти п-ту; +упр-ня викликом та викликанням оброблюючих модулів п-ту.
18. Рівень вхідної мови пакету.
19. Наявність керуючої пр-ми.
20. Предмашинний етап-збирання початкових данних та їх форма-лізація. Машинний е.-підготовча фаза: генерація робочої конфігурації пакету. Післямашинний е.-прийняття рішень про повторні розрахунки.