К фольклору специалисты относят самодеятельное творчество любой профессиональной (по роду деятельности) среды — творчество горняков, охотников, плотогонов, рыбацких артелей и т.п.
В божественном царстве фараонов искусство служило прежде всего религии. Произведениями сакрального искусства были пирамиды, храмы, гробницы, настенная живопись и статуи.
Человек используя тот или другой товар, показывает свою принадлежность определенному социальному слою. Ток формировалась массовая культура. Вещи становились символами, стереотипами.
В скифских курганах Поднепровья и Крыма обнаружены ценнейшие предметы материальной культуры, позволяющие представить внешний облик и форму костюма этих древних племен.
В книгах, журналах, газетах рядом с текстом мы нередко видим рисунки художников или фотографии. Такие изображения носят название иллюстраций. Слово это происходит от латинского "illustratio" - освещение, наглядное изображение.
В переводе с латинского языка слово античный означает "древний". Словом античность обычно обозначают древнюю историю не всех народов земного шара, а только греков и римлян, которые около 4 тыс. лет назад создали свои первые государства.
Когда мы говорим о древней элладе как непрерывном культурном феномене, мы должны помнить о том, что, как и в любой культуре, представления людей о мире и его основах подвержены эволюции.
До акварелі Шевченко звертався упродовж майже усього життя і залишив у цій техніці найбільшу частину своєї живописної спадщини. 94 акварелі Шевченка зберігаються у Державному музеї Т.Г.Шевченка в Києві; 17, виконаних в Альбомі 1845р. — в Інституті літератури ім.Т.Г.Шевченка Національної Академії Наук України (ІЛ НАНУ). Окремі твори — у колекціях Музею О.С.Пушкіна, Інституті російської літератури (Пушкінський дім) Академії наук Російської федерації (СПб), Російського музею (СПб), Варшавського національного музею.
Михайло Львович Бойчук народився у селі Романівці на Тернопільщині. Ще у своєму селі почав займатися малюванням. Романівський учитель, помітивши здібності юнака, дав об’яву про нього в газеті, на яку відгукнувся художник Юліан Панькевич і допоміг Михайлові переїхати до Львова, де він знайомиться з церковним мистецтвом — іконописом та книжковою мініатюрою. Вже тоді Бойчук виявив зацікавлення візантійськими витоками українського християнського мистецтва.
Другою після княжих часів добою розвитку українського мистецтва, його золотим віком треба вважати XVII — XVIII ст. — часи, коли українське козацтво в боротьбі зі своїми сусідами виборює фактичну незалежність України — вдруге після княжої доби. Живучи спільним мистецьким життям із Західною Європою, Україна й на цей раз переймає новий напрям у мистецтві цілої Європи — стиль бароко.
Кожний етнос у ході свого культурного розвитку змінюється під дією багатьох факторів, які, якщо користуватись влучною метафорою, обточують його з усіх боків як море мушлю. Таким фактором може бути, по-перше природне середовище, серед якого розвивається етнос – це обумовлює багато важливих рис його культури – від вірувань і релігійного спрямування до зовсім матеріальної сторони культури – матеріалу, з якого будуються споруди та інші витвори людських рук, а матеріал в свою чергу дещо обумовлює характер цих витворів – з дерева іноді неможливо зробити те, що можна зробити з мармуру і навпаки.
