КОНЦЕПЦІЯ державної політики розвитку малого підприємництва

Мале підприємництво як самостійний і незамінний елемент ринкової економіки є одним із дієвих важелів розв'язання таких економічних і соціальних завдань, як сприяння структурній перебудові економіки, зміцнення економічної бази регіонів, швидке насичення ринку товарами та послугами, послаблення монополізму і розвиток конкуренції, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення експортних можливостей країни, забезпечення зайнятості значної частини населення.

Важливе значення малого підприємництва викликає необхідність виконання комплексу взаємопов'язаних заходів щодо забезпечення сприятливих правових і організаційно-економічних умов для його становлення та ефективного розвитку в Україні.

Це можливо у разі реалізації Концепції, метою якої є спрямування дій центральних, регіональних і місцевих органів державної виконавчої влади на створення режиму найбільшого сприяння розвиткові малого підприємництва.

I. Цілі та принципи державної політики розвитку малого підприємництва

Державна політика розвитку малого підприємництва є частиною загальної соціальної та економічної політики України і визначає основні принципи, напрями і форми економічного та адміністративно-правового впливу, які передбачаються Урядом у сфері малого підприємництва з урахуванням державних інтересів та пріоритетів.

Державна політика розвитку малого підприємництва спрямовується на:

V забезпечення зростання внутрішнього валового продукту за рахунок діяльності суб'єктів малого підприємництва;

V залучення суб'єктів малого підприємництва до розв'язання соціально- економічних проблем на державному та регіональному рівнях;

V удосконалення структури малого підприємництва;

V підвищення технологічного рівня виробництва малих підприємств;

V заохочення розвитку малих підприємств у пріоритетних галузях і на територіях пріоритетного розвитку;

V створення нових робочих місць, зменшення безробіття;

V сприяння максимальній самореалізації громадян у підприємницькій діяльності;

V формування соціального прошарку власників і підприємців.

Реалізація зазначених цілей забезпечується шляхом підтримки малого підприємництва в таких основних напрямах:

V формування нормативно-правової бази;

V удосконалення податкової та фінансово-кредитної політики;

V забезпечення інформацією;

V сприяння впровадженню технологій та інновацій;

V стимулювання зовнішньоекономічної діяльності;

V підготовка та перепідготовка кадрів.

Заходи державної підтримки малого підприємництва, в тому числі пільги та преференції, застосовуються, передусім, у пріоритетних сферах, які встановлюються Урядом для суб'єктів малого підприємництва та грунтуються на економічній доцільності. Держава виходить з того, що малі підприємства у своїй діяльності повинні в основному спиратися на власні сили та ресурси.

Основними принципами державної політики розвитку малого підприємництва є:

V системність та комплексність механізмів державного регулювання розвитку малого підприємництва;

V цілеспрямованість та адресність підтримки суб'єктів малого підприємництва шляхом вибору пріоритетів та концентрації ресурсів для їх реалізації;

V рівноправний доступ суб'єктів малого підприємництва усіх форм власності до матеріально-сировинних, фінансових та інших ресурсів.

II. Основні напрями державної підтримки та регулювання розвитку малого підприємництва

Формування стабільної нормативно-правової бази – найголовніша передумова ефективного розвитку малого підприємництва. Законодавство у цій сфері повинно становити єдину правову систему як за взаємною узгодженістю норм, так і за цілісністю нормативного регулювання підприємницької діяльності.

Формування нормативно-правової бази передбачає:

V встановлення чітких правових гарантій, що забезпечували б свободу і захист підприємницької діяльності;

V розроблення законодавчих та інших нормативних актів, спрямованих на правове забезпечення розвитку ринкових відносин;

V удосконалення діючих правових актів, що регулюють підприємницьку діяльність, з метою усунення внутрішньо-правових суперечностей і скасування положень, які гальмують розвиток приватної ініціативи та підприємництва.

Закони та інші нормативні акти повинні сприяти залученню до підприємницької діяльності широких верств населення та стимулювати розвиток малого підприємництва, у тому числі шляхом створення сприятливих податкового, цінового, інвестиційного, інноваційного режимів та умов для проведення зовнішньоекономічної діяльності.

Особлива увага приділятиметься розвиткові та вдосконаленню фінансової підтримки малого підприємництва.

Державна політика у сфері малого підприємництва виходить з того, що загальний рівень оподаткування, система оподаткування та база для нарахування податків повинні бути стабільними протягом періоду реформування економіки і стимулювати підприємницьку та інвестиційну діяльність.

Удосконалення механізму сплати податків суб'єктами малого підприємництва передбачає перехід юридичних осіб на єдиний сукупний податок, обчислюваний за результатами фактичної діяльності, і встановлення його граничного розміру, а також запровадження системи патентів для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю.

Стимулювання розвитку малого підприємництва у пріоритетних напрямах держава забезпечує шляхом встановлення сприятливого режиму оподаткування та звільнення від податку частини прибутку, що спрямовується на рефінансування малих підприємств, встановлення прискорених норм амортизації активної частини основних виробничих фондів.

Фінансово-кредитна політика у сфері малого підприємництва спрямовуватиметься на:

V розвиток мережі фінансово-кредитних установ, інвестиційних та інноваційних фондів, страхових організацій;

V розвиток товариств взаємного кредитування та страхування;

V забезпечення умов для розвитку перспективних форм фінансування малого підприємництва (лізинг, факторинг тощо).

V Перехід до ринкових відносин і підтримка малого підприємництва потребують переорієнтації у сфері інвестиційної діяльності.

Пріоритетними об'єктами за існуючих умов повинні у найближчій перспективі стати основні фонди малих підприємств.

V Формування інвестиційних ресурсів поряд із традиційними джерелами інвестування, якими є амортизація, власні кошти, спеціальні бюджетні та позабюджетні, інвестиційні та інноваційні фонди, цільові кредити, передбачає активне використання інвестиційного потенціалу комерційних банків, іноземних кредитних ліній, коштів від приватизації державного майна.

Стимулювання фінансових установ до роботи із суб'єктами малого підприємництва здійснюватиметься за окремими напрямами і включатиме:

V використання державних кредитних ліній для підтримки малого підприємництва із зазначенням середнього розміру позики, відсоткової ставки та секторів кредитування;

V створення системи гарантій кредиту;

V встановлення сприятливого режиму оподаткування і переваг фінансовим установам, що безпосередньо обслуговують пріоритетні напрями діяльності малого підприємництва;

V страхування діяльності суб'єктів малого підприємництва.

У сфері зовнішньоекономічної діяльності державна політика передусім спрямовується на нарощування експортного потенціалу з метою зменшення ресурсоорієнтованого експорту, розвиток торговельних, науково-технічних, виробничо-технологічних, інформаційних зв'язків з іноземними країнами та забезпечення сприятливих умов для іноземної інвестиційної діяльності у сфері нових технологій, ноу-хау, створення нових виробництв з випуску конкурентоспроможної продукції та продукції, що замінює імпортну.

Малі підприємства, що експортуватимуть свою власну продукцію, стимулюватимуться шляхом:

V організації пільгового кредитування експортної діяльності;

V створення сприятливих умов страхування кредитів для експортних операцій;

V запровадження митних пільг і преференцій для експортної продукції з підвищеним ступенем переробки, що забезпечуватиме високу ефективність експорту та створення можливостей для її реалізації на зарубіжних ринках;

V надання допомоги для участі в міжнародних виставках і ярмарках на пільгових умовах.

Для забезпечення ефективної діяльності суб'єктів малого підприємництва на зовнішніх ринках передбачається надання відповідних рекомендацій та необхідної інформації про зовнішньоекономічну діяльність, зовнішні ринки, тенденції їх розвитку, про потенційних партнерів тощо, а також проведення конференцій, семінарів, консультацій для суб'єктів малого підприємництва, які бажають вийти на зовнішні ринки.

Головними напрямами державної політики, спрямованої на підвищення технічного рівня, поліпшення якості і відповідно конкурентоспроможності продукції малих підприємств, повинні стати стимулювання інноваційної діяльності і забезпечення цих підприємств інформацією про новітню техніку та технології.

Стимулювання технологічного оновлення малого підприємництва полягає в державній фінансовій та організаційній підтримці інноваційної діяльності і здійснюватиметься шляхом:

V надання допомоги у проведенні досліджень та впровадженні інновацій;

V сприяння інтенсифікації трансферу технологій;

V надання консультаційних послуг у сфері інновацій та нових технологій;

V створення мережі технопарків і технополісів.

Розвиток малого підприємництва потребує створення розвинутої системи інформаційного забезпечення та інфраструктури, що підтримує її діяльність.

Основним елементом зазначеної системи стане мережа регіональних інформаційно-аналітичних центрів, які в подальшому інтегруються в єдину інформаційну систему.

Головними завданнями регіональних інформаційно-аналітичних центрів мають бути:

V забезпечення доступу підприємців до інформації (правової, нормативно- довідкової, маркетингової, науково-технологічної, комерційної тощо) як у процесі створення, так і функціонування підприємств;

V надання консультаційних послуг з питань стану ринку, кон'юнктурного аналізу, управління підприємством, участі у виставках, підготовки кадрів;

V складання інформації для органів державної влади про стан справ у сфері малого підприємництва та тенденції його розвитку.

Зазначена система передбачає диференційоване інформаційне обслуговування суб'єктів малого підприємництва залежно від його технічного забезпечення та платоспроможності.

З метою створення ефективної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для підприємницької діяльності передбачається: запровадити навчання основ теорії і практики підприємництва у сфері державної освіти, включаючи загальноосвітню, професійну, середню спеціальну та вищу освіту, забезпечити перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів через розвинуту мережу центрів перепідготовки, сприяти залученню окремих категорій населення до підприємницької діяльності.

Держава сприяє розробленню навчальних планів, програм і методичних посібників для підготовки підприємців залежно від рівня їх базової підготовки, термінів навчання, підвищенню кваліфікації вчителів та викладачів, використанню державних телерадіоканалів для навчання широких верств населення основ підприємницької діяльності.

Система підготовки і перепідготовки кадрів здійснюється з використанням можливостей міжнародних організацій та фондів і з урахуванням досвіду іноземних держав у питаннях підприємництва, налагодження ділових контактів.

Запровадження постійного моніторингу за державною підтримкою малого підприємництва та механізмами регулювання діяльності у цій сфері дасть змогу відстежувати зміни та напрями його розвитку як на державному, так і регіональному рівнях, а також своєчасно застосовувати важелі державного регулювання з метою поліпшення економічного клімату для проведення діяльності малих підприємств.

III. Організаційне забезпечення розвитку малого підприємництва

Формування та реалізацію державної політики розвитку малого підприємництва забезпечують органи державної виконавчої влади всіх рівнів при взаємодії з громадськими спілками та об'єднаннями підприємців.

До компетенції центральних органів державної виконавчої влади належать: формування концептуальних основ розвитку малого підприємництва;

V забезпечення формування законодавчої та нормативно-правової бази щодо регулювання та стимулювання розвитку малого підприємництва;

V визначення державних пріоритетів підтримки малого підприємництва та розроблення відповідних державних програм;

V формування фінансових ресурсів для розвитку малого підприємництва;

V створення у сфері малого підприємництва централізованої системи забезпечення інформацією поточного комерційного характеру, інформацією про стан регіональних ринків праці та капіталу, найперспективніші проекти на місцях тощо;

V розроблення та реалізація механізму залучення коштів іноземних інвесторів до сфери малого підприємництва на високому конкурентоспроможному техніко-технологічному та організаційному рівнях.

Виходячи з того, що мале підприємництво повинно стати базою для формування раціональної структури місцевого господарювання з урахуванням особливостей розвитку даного регіону (соціально-політичних умов, темпів ринкових перетворень тощо), регіональні органи управління:

V визначають пріоритетні напрями розвитку малого підприємництва на місцях;

V розробляють відповідні заходи і формують ресурси для їх реалізації за рахунок місцевих джерел;

V сприяють малому підприємництву в розвитку виробничої бази підприємств, організації їх матеріально-технічного забезпечення шляхом надання допомоги в оренді виробничих і нежитлових приміщень, передачі законсервованих, недобудованих об'єктів і споруд, невикористаного обладнання, а також виділення земельних ділянок;

V забезпечують розроблення та виконання регіональних програм розвитку малого підприємництва;

V визначають ступінь участі регіону в державних і міжрегіональних програмах озвитку малого підприємництва.

Регіональна політика підтримки малих підприємств включає програми, проекти і заходи, які мають значення для розвитку конкретного регіону і реалізуються безпосередньо на регіональному рівні за рахунок місцевих ресурсів, а також програми, проекти і заходи, які мають міжрегіональне значення і відповідають завданням державної політики розвитку малого підприємництва.

Ефективне здійснення державної політики розвитку малого підприємництва вимагає відповідного інформаційного та технічного забезпечення органів державної виконавчої влади для:

V аналізу та оцінки економічного стану, в тому числі малого підприємництва в Україні та регіонах;

V моніторингу стану справ у правовій, кредитно-фінансовій системі у частині, що безпосередньо впливає на розвиток і стимули малого підприємництва;

V аналізу економічного потенціалу малого підприємництва як на державному, так і регіональному рівнях.

Реалізація державної політики розвитку малого підприємництва в рамках державних і регіональних цільових програм дасть змогу сконцентрувати ресурси для підтримки найважливіших сфер функціонування малого підприємництва, що відповідають державним і регіональним інтересам.

Державні та регіональні програми розробляються з урахуванням конкретної фінансово-господарської ситуації та приймаються відповідно Урядом України і регіональними органами державної виконавчої влади.

Адресний характер таких програм, їх орієнтованість на конкретний сектор економіки або локальну територію регіону з урахуванням його природно- кліматичного, виробничого потенціалу, стану виробничої інфраструктури, соціальної сфери та економічної ситуації дадуть змогу поетапно розв'язувати проблеми розвитку регіону, сприяти збільшенню його економічного потенціалу.

Фінансове забезпечення підтримки малого підприємництва провадиться за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, позабюджетних фондів, приватних вітчизняних та іноземних інвесторів, інших не заборонених законодавством джерел фінансування через Український фонд підтримки підприємництва, інші державні фонди та їх регіональні відділення.

Мінекономіки і Мінфін визначають механізм виділення коштів державними фондами підтримки малого підприємництва та встановлюють контроль за їх використанням.

Контроль за виконанням програм і координацію державної підтримки малого підприємництва здійснює Мінекономіки. На регіональному рівні ці функції безпосередньо виконують окремі підрозділи з питань малого підприємництва у структурі управління економіки регіональних органів державної виконавчої влади.

Становлення малого підприємництва - довготривалий процес і з огляду на економічний стан України повинен мати певну етапність. На першому етапі в умовах обмежених інвестиційних ресурсів, незацікавленості фінансової системи в довготерміновому кредитуванні та відсутності інституційних інвесторів найактуальнішою є реалізація заходів, спрямованих на удосконалення нормативно-правової бази, забезпечення інформаційних та консультаційних послуг, розвиток мережі бізнес-інкубаторів, технопарків, виробничо-технологічних центрів тощо.

Другий етап пов'язаний з формуванням критичної маси (10-12 малих підприємств на 1000 чоловік) малого підприємництва і зумовлює безповоротний процес переходу до сталих ринкових відносин, коли утверджується вплив результатів підприємницької діяльності на стан економіки. Змінюється характер податкової та кредитно-інвестиційної політики у напрямі активізації продуктивної діяльності малих підприємств, забезпечується завдяки високому рівню створеної інфраструктури вільний доступ до фінансових і матеріальних ресурсів, розвивається система фінансових установ, що обслуговують суб'єктів малого підприємництва.

Третій етап характеризується значним збільшенням обсягів виробництва товарів і послуг малими підприємствами, що діють та розвиваються переважно за рахунок власних можливостей. Держава, спрямовуючи діяльність підприємців на дотримання високої ефективності в економіці, підтримує їх, захищаючи малі підприємства та їхню власність, контролюючи виконання законів.

Положення Концепції повинні враховуватися державними органами управління під час формування щорічних державних і регіональних програм економічного і соціального розвитку.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА НА ПІДТРИМКУ ПРИВАТНОГО БІЗНЕСУ.

15 липня 2000 р. Президент Л. Кучма підписав указ № 906/2000 "Про заходи щодо забезпечення підтримки та дальшого розвитку підприємницької діяльності", яким наказав Кабінету Міністрів, Раді міністрів Криму, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям
"забезпечити всебічну підтримку та дальший розвиток підприємництва". Серед методів "забезпечення підтримки" - впорядкування перевірок фінансово- господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, згідно з президентським указом № 817 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" (23 липня 1998 р.). Новим указом передбачається посилення персональної відповідальності місцевих керівників за прийняття рішень, "що погіршують умови здійснення підприємницької діяльності, за примусове залучення коштів суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі до фондів, утворення яких не передбачено законами України або внесення коштів до яких є добровільним". Міністерству юстиції наказано "не допускати державної реєстрації регуляторних актів, що суттєво впливають на ринкове середовище, права та інтереси підприємців і проекти яких підготовлені з порушенням Указу Президента України від 22 січня 2000 р. №
89/2000 "Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва". Антимонопольний комітет України має три місяці на те, щоб проаналізувати "стан додержання антимонопольного законодавства та захисту інтересів суб'єктів малого підприємництва від його порушень і в разі потреби вжити відповідних заходів щодо недопущення порушень у цій сфері.
Кабінету міністрів України наказано "розробити порядок кредитування суб'єктів малого підприємництва із забезпеченням кредитів власним майном засновників таких суб'єктів, а також гарантіями фондів підтримки підприємництва, великих підприємств, заінтересованих у тісних коопераційних зв'язках з суб'єктами малого підприємництва".

Значну роботу по створенню сприятливого клімату для підприємництва мають зробити урядовці та народні депутати. Кабміну наказано "прискорити подання" і "вжити заходів для прискорення прийняття" ряду законопроектів, зокрема проекту Закону України "Про систему органів державної реєстрації суб'єктів господарської діяльності", "Про державну підтримку малого підприємництва",
"Про кредитні спілки в Україні", "Про об'єднання роботодавців",
Національної програми розвитку малого підприємництва та внесення змін до закону "Про пенсійне забезпечення" щодо порядку визначення стажу роботи та обчислення пенсій фізичним особам - підприємцям та їх працівникам. На розгляд парламенту незабаром мають бути винесені проекти законів про франчайзинг, про небанківські фінансово-кредитні установи (основним видом діяльності яких має бути кредитування суб'єктів малого підприємництва) та про спеціалізовані установи з мікрокредитування.

Серед найважливіших для підприємців положень - заборона повторних стягнень з суб'єктів підприємництва будь-яких додаткових платежів до закінчення строку дії відповідних дозволів чи погоджень у разі зміни вимог органів дозвільної системи або місця здійснення підприємницької діяльності; можливе скорочення переліку пунктів продажу товарів, торговельна діяльність у яких підлягає патентуванню; запровадження типових правил розміщення
"малих архітектурних форм, призначених для здійснення підприємництва"
(тобто кіосків) і вичерпного переліку документів для одержання відповідного дозволу та послуг з їх підготовки, встановлення граничної вартості цих послуг і визначення строків розгляду заявок СПД на одержання такого дозволу. Позитивним (і водночас показовим щодо нинішньої ситуації) є положення про внесення "пропозиції щодо набрання чинності підзаконними нормативно-правовими актами, якими затверджуються форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів)", передбачивши, зокрема, що такі нормативно-правові акти набирають чинності не раніше ніж через тридцять днів після їх опублікування. Відомості щодо встановлених платежів і тарифів на послуги, необхідні для заснування СПД, організації та ведення його діяльності, а також розмірів та порядку їх розрахунку мають бути доведені до широкого загалу, в тому числі через ЗМІ.

Особливе значення матимуть затвердження порядку проведення перевірок діяльності СПД, який має містити вичерпний перелік органів, що здійснюють контрольні функції, в тому числі планові та інші перевірки, компетенцію цих органів щодо здійснення контрольних функцій та запровадження механізму обов'язкового ознайомлення СПД з результатами перевірки їх діяльності.
Також указ передбачає встановлення належного контролю за додержанням законодавства "з метою забезпечення адекватності фінансових та адміністративних санкцій, що застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності, вчиненим ними порушенням, а також з метою недопущення надання посадовими та службовими особами центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування переваг окремим суб'єктам підприємницької діяльності щодо здійснення послуг з підготовки документів, необхідних для започаткування та ведення підприємницької діяльності". Крім того, указ відкриває шлях до запровадження спрощеної процедури виходу з бізнесу - скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. З іншого боку, наказ "розглянути питання щодо зміни порядку обліку результатів господарської діяльності та статистичної звітності суб'єктів малого підприємництва з метою забезпечення надходження оперативної статистичної інформації щодо динаміки розвитку малих підприємств" може призвести до ускладнення процедури обліку і, відповідно, до додаткових витрат для підприємців. Ускладнити життя малим підприємцям може і запровадження єдиного бланка свідоцтва про державну реєстрацію, якщо воно супроводжуватиметься додатковими витратами часу.

У проекті Державного бюджету України, починаючи з 2001 року, мають бути передбачені видатки на розвиток малого підприємництва - зокрема наказано вивчити питання щодо включення до видатків розвитку Держбюджету коштів для фінансування інноваційної діяльності суб'єктів малого підприємництва у високотехнологічних та наукоємних галузях. Для попередження можливих зловживань передбачено запровадження відкритої процедури витрачання коштів, спрямованих на державну підтримку малого підприємництва, та забезпечення публічності звітності про витрачання таких коштів. Кабміну наказано
"забезпечити здійснення комплексної перевірки діяльності Українського фонду підтримки підприємництва та інших фондів підтримки малого підприємництва, що здійснюють свою діяльність з використанням коштів з Державного бюджету
України". Механізм гарантованої участі малих підприємств "виключно на конкурсних засадах" "у поставках продукції, виконанні робіт та наданні послуг для державних (регіональних) потреб створюється шляхом "резервування для малих підприємств фіксованої частки державного (регіонального) замовлення". Малі підприємства також можуть розраховувати на пільгове кредитування лізингових операцій щодо закупівлі сільськогосподарської техніки та устаткування для переробки сільськогосподарської продукції.

Значним позитивним кроком - за умови належної реалізації - може стати положення про можливість передачі суб'єктам малого підприємництва на пільгових умовах "невикористовуваних, вільних виробничих площ державних, комунальних підприємств, обладнання та іншого майна цих підприємств", інформування про наявність для продажу чи оренди яких зобов'язана забезпечувати місцева влада. Передбачається також "спрощення процедури відведення земельних ділянок, отримання дозволів на будівництво, реконструкцію та введення в експлуатацію промислових об'єктів, підприємств громадського харчування та роздрібної торгівлі".

Указом передбачається "прискорити впровадження сучасних кредитно- інвестиційних механізмів розвитку малого підприємництва", зокрема, шляхом заохочення венчурного бізнесу та створити умови для використання малими підприємствами "державних фінансових, матеріально-технічних та інформаційних ресурсів, науково-технічних розробок і технологій на умовах фінансового та оперативного лізингу", а також реалізація заходів щодо впровадження спеціалізованих програм страхування майнових та фінансових ризиків, відповідальності суб'єктів малого підприємництва, розробка і впровадження програм мікрокредитування, в тому числі через кредитні спілки та інші небанківські фінансові установи (закон про які, до речі, ще не прийнято).

Указ відкриває можливості для підняття статусу ділових асоціацій та стимулювання членства в них, передбачаючи обов'язкове включення представників об'єднань підприємців на паритетних засадах до створюваних при місцевих органах виконавчої влади координаційних рад з питань розвитку підприємництва. Такі ради мають очолювати керівники відповідних органів виконавчої влади. Окрім представників об'єднань підприємців до рад, що братимуть участь у розгляді місцевими органами виконавчої влади питань розвитку підприємництва та реалізації регуляторної політики, мають входити уповноважений з питань захисту прав підприємців, представники органів державної податкової служби та органів внутрішніх справ. Щоб забезпечити об'єктивність і безсторонність, Кабмін зобов'язується внести пропозиції щодо механізмів ротації представників об'єднань підприємців, роботодавців, власників підприємств у Національній раді соціального партнерства, правліннях та наглядових радах державних фондів соціального страхування,
Українському координаційному комітеті сприяння зайнятості. Указ також вимагає "забезпечувати залучення об'єднань підприємців до публічного обговорення проектів регуляторних актів" та передбачає кроки в напрямку
"поступового переходу від державного регулювання підприємницької діяльності до її регулювання на засадах соціального партнерства".

Указом передбачаються державні зусилля, спрямовані на збільшення кількості малих підприємств і самозайнятості в Україні. Заходи щодо підготовки та перепідготовки безробітних і соціально незахищених працездатних громадян для роботи у сфері малого підприємництва включають розвиток широкої мережі бізнес-інкубаторів. З метою підвищення конкурентоспроможності малих підприємств, мають бути створені навчальні та консультативні центри з удосконалення систем управління якістю з урахуванням міжнародних стандартів та Європейської моделі досконалості підприємств, а також консультативні центри та служби з питань застосування податкового законодавства. Можливо, за кілька років у загальноосвітніх школах буде введено факультативний курс "Основи підприємницької діяльності".

Коментуючи Указ Президента "Про заходи щодо забезпечення підтримки та подальшого розвитку підприємницької діяльності", заступник глави
Адміністрації Президента України Павло Гайдуцький заявив, що його поява зумовлена, зокрема, незадовільним станом розвитку малого бізнесу в Україні.
Хоча за останні три роки кількість підприємців зросла у середньому на 20% і сьогодні їх налічується 172 тисячі, зайнятість на малих підприємствах зменшилася на 17%, а прибуток на більшості підприємств знизився у 9 разів.
Розвиток малого підприємництва гальмується і рядом організаційних питань. У середньому до 19 днів зросла кількість днів, які потрібні на одержання ліцензій. Зросла вартість одержання ліцензій і дозволів, витрати на реєстрацію. Указом передбачено переглянути тривалість реєстрації підприємств. Нині у більшості випадках вона становить 11 днів, а у Керчі та ряді інших місць - у середньому до 32 днів. Передбачено також спрощення процедури виходу з бізнесу, зменшення вартості ліцензій і кількості перевірок контролюючими органами. Вперше поставлено питання про франчайзинг
- тобто надання права малим підприємствам виконувати замовлення по виробництву продукції, наданню послуг і реалізації товарів під маркою, або під іменем відомих великих чи середніх підприємств.

Указ включає проведення широкої інформаційно-агітаційної кампанії щодо розвитку малого підприємництва. Реалізація заходів, передбачених цим указом, має висвітлюватися усіма державними ЗМІ. До 1 січня 2001 р. передбачається "забезпечити систематичний аналіз, узагальнення та поширення світового та вітчизняного досвіду поліпшення якості продукції, підвищення конкурентоспроможності суб'єктів малого підприємництва";
Держкомпідприємництва наказано щоквартально аналізувати хід дерегуляції підприємницької діяльності, а Кабміну - щоквартально звітувати про хід його виконання.

Список використаної літератури

1. Постанова КМУ від 3 квітня 1996 р. N 404 Про Концепцію державної політики розвитку малого підприємництва.

2. Указ Президента від 15 липня 2000 р. № 906/2000 "Про заходи щодо забезпечення підтримки та подальшого розвитку підприємницької діяльності.

3. Теорія і практика перебудови економіки: Матеріали наук.- практичної конф., 4-5 жовт. 2000 р. - Черкаси: ЧІТІ, 2000. - 124 с.

4. Избранные вопросы современного инновационного менеджмента для малых и средних предприятий /Под ред. Р.Мюллера, В.Соловьева

/НАН Украины; Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки. - К., Дрезден: Деміур, 2000. - 284 с.